Опис курсу

До уваги студентів груп ХМХ-21 і ХМХ-22. Для дистанційного навчання прошу використовувати платформи Moodle і Teams.

Метою викладання навчальної дисципліни “Аналітична хімія” є вивчення теоретичних основ головних методів аналізу, їх практичного використання, засвоєння фундаментальних знань у галузі аналітичної хімії, які становлять основу для подальшого вивчення циклу хімічних дисциплін. “Аналітична хімія” забезпечує такі знання для вивчення “Органічної хімії ”: теоретичні основи взаємодії органічних реагентів з неорганічними іонами, методи ідентифікації, розділення, концентрування і кількісного визначення різних класів органічних сполук. Для вивчення “Фізичної хімії” треба знати: методи ідентифікації речовин, способи визначення концентрації речовин, методи математичної статистики для опрацювання результатів хімічного експерименту, вміти виконувати основні хімічні операції (розбавлення, розчинення, фільтрування, нагрівання, випаровування, перекристалізація, зважування, точне вимірювання об’єму, титрування тощо).

Головними завданнями вивчення дисципліни “Аналітична хімія” є формування у студентів цілісної системи знань з аналітичної хімії, ключових понять, головних концепцій і теорій у галузі хімічного і фізико-хімічного аналізу, засвоєння принципів і процедур методів аналізу, використання аналітичних реагентів і аналітичних реакцій; формування навичок (здатності) практичного застосування цих методів, використання типового обладнання та приладів у галузі хімічного і фізико-хімічного аналізу, вироблення уявлень про роль та мiсце кожного методу аналізу, критеріїв вибору методів аналізу певних об’єктів; пiдготовка до самостiйного виконання операцiй хiмiчного аналітичного експерименту.

Вимоги до знань та вмінь у результаті вивчення дисципліни “Аналітична хімія”

Студент повинен знати:

правила техніки роботи в аналітичній лабораторії; основи якісного аналізу (якісні реакції на катіони та аніони, способи усунення впливу сторонніх іонів, способи розділення іонів у розчині за їх якісного виявлення); основи титриметричного аналізу (протолітометрія, комплексометрія, редоксиметрія, методи осадження; пряме та непряме тирування); основи гравіметричного аналізу; головні інструментальні методи аналізу (методи молекулярної та атомної спектроскопії, основні засади та поняття кінетичних методів аналізу, основи потенціометрії, кондуктометрії, кулонометрії, основи класичної полярографії та різновиди методу вольтамперометрїї); особливості пробопідготовки та вибору методу аналізу; способи знаходження концентрації речовини; способи визначення фізико-хімічних та аналітичних констант; статистичне опрацювання результатів аналізу;

Студент повинен вміти:

виконувати правила техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії з їдкими речовинами, токсичними металами, неметалами та їх сполуками, органічними розчинниками, газами, електричними приладами; працювати з хімічними реактивами, посудом та обладнанням; виконувати основні хімічні операції (розчинення, фільтрування, нагрівання, випаровування, кристалізація, переосадження тощо);  раціонально використовувати лабораторне обладнання та нескладну апаратуру; готувати розчини заданої концентрації і визначати концентрацію розчинів; виконувати аналіз та опрацювання результатів аналітичних визначень; користуючись таблицями стандартних термодинамічних величин, обчислювати константи рівноваги, оцінювати умови та можливості перебігу хімічних реакцій; користуючись стандартними методиками, виконувати в лабораторних умовах елементний (якісний та кількісний) та функціональний аналіз неорганічних, органічних та координаційних сполук; виконувати якісне визначення катіонів та аніонів у розчині, який містить інші іони, що заважають визначенню, використовуючи методи розділення; користуючись стандартними методиками, визначати в лабораторних умовах елементи методами гравіметрії і титриметрії; визначати елементи методами емісійного спектрального та атомно-адсорбційного аналізу; вибирати реагент для фотометричних визначень; виконувати прямі визначення інструментальними методами аналізу і титрування з фотометричною, потенціометричною, амперометричною, кондуктометричною детекцією кінцевої точки титрування; оцінювати можливості препаративних та інструментальних методів аналізу щодо розв’язування конкретних аналітичних задач, вибирати метод аналізу неорганічних, органічних, елементоорганічних, високомолекулярних сполук, а також технологічних або природних об’єктів; виконувати відбір проб та пробопідготовку різноманітних об’єктів аналізу; працювати з нескладною аналітичною документацією; розв’язувати типові розрахункові задачі.

Загальні та спеціальні компетентності (ЗК та СК), а також програмні результати навчання (ПРН) зазначено у робочій програмі (див. вкладений файл)