Історія

Початок історії викладання та досліджень в області хімії у Львівському університеті сягає 1784 р., коли було засновано хімічну лабораторію.

У 1851 р. на філософському факультеті Львівського університету відкрито хімічну кафедру, від якої, власне, і беруть свій початок теперішні хімічні кафедри і хімічний факультет. Створення кафедри і лабораторії збіглися в часі з періодом інтенсивного нагромадження експериментальних даних у галузі органічної хімії, швидкого розвитку анілінофарбової та фармацевтичної промисловості. Цим і можна пояснити той факт, що наукові дослідження хіміків – працівників університету, аж до початку ХХ століття стосувалися, в основному, органічної хімії.

У 1894 році кафедру хімії було переведено до спеціально збудованого корпусу ( вул. Кирила і Мефодія 6 / 8) . У липні 1895 р. кафедру хімії розділено на дві кафедри: органічної хімії та неорганічної хімії.

У 1935 р. у Львівському університеті з кафедри неорганічної хімії було виділено кафедру фізичної та колоїдної хімії.
Хімічний факультет Львівського університету створено у 1944-1945 навчальному році у складі чотирьох кафедр: неорганічної хімії, органічної хімії, аналітичної хімії, фізичної та колоїдної хімії.

На кафедрі хімії та хімічному факультеті ще від часу їх заснування плідно працювала ціла плеяда відомих вчених. Серед них перший професор хімії у Львівському університеті Бурхард Шіверек (1742-1807), який поєднував викладацьку діяльність з дослідженням мінеральних вод Прикарпаття. Першим керівником кафедри хімії та її професором був Франц Плесс (керував кафедрою у 1851-1855), який фактично виклопотав створення хімічної лабораторії.
Після нього кафедрою хімії керували Леопольд Пебаль (1857-1865) та Едвард Ліннеманн (1866-1871). У 1872 р. кафедру хімії очолив відомий польський вчений Броніслав Радзишевський ( 1834-1914), який безперервно протягом 38 років працював у Львівському університеті. Окрім великого педагогічного навантаження Броніслав Радзишевський активно займався науковою діяльністю, яка охоплювала досить широке коло питань органічної хімії: ароматичні вуглеводні, бензоїнові сполуки, гліоксалілові сполуки, явища фосфорисценсії органічних сполук. Значну роботу провів Б. Радзишевський по дослідженню мінеральних вод Прикарпаття.
Вчений створив у Львівському університеті першу школу хіміків-органіків. Учнями Б. Радзішевського були відомі на той час вчені Юліан Шрам (1852-1926), Броніслав Ляхович (1856-1903).

У часи перед Другою світовою війною значний внесок у розвиток хімічної науки в університеті зробили професори Станіслав Толочко (1860-1935), Роман Малаховський (1877-1944), Володимир Тшеб’ятовський (1906-1982), Віктор Кемуля (1902-1985). Першим деканом хімічного факультету був доцент Деркач Ф. А. (1908-1987).

Успіхи хімічного факультету у повоєнні часи пов’язані з іменами професорів Євгена Черкашина (1905-1982), Петра Крип’якевича (1923-1981), Євгена Гладишевського (1924-2012), Олега Заречнюка (1923-2002 ), Романа Сколоздри (1940-1999), Миколи Землянського (1905-1976), Миколи Цветкова (1920-2006), Романа Кучера (1925-1991), Юрія Кузьми (1934-2006), Миколи Ганущака (1934-2007), Оксани Бодак (1942-2005), Степана Чихрія (1963-2005), Євгена Ковальчука (1939-2012), доцентів Василя Золотухіна (1903-1993), Олександра Комлєва (1903-1972), Романа Головатого (1902-1978).