Вчена рада хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка підтримує ініціативу щодо перейменування вулиць міста Львова, названих іменами російських діячів. Слід позбутися маркерів «русского міра», а натомість вшановувати видатні українські постаті, пов’язані зі Львовом. Пропонуємо перейменувати вулицю Мендєлєєва, названу на честь російського хіміка Дмітрія Мендєлєєва, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України, на вулицю професора Євгена Гладишевського.

Євген Іванович Гладишевський (14.04.1924-5.08.2012) – видатний львівський вчений, хімік, Заслужений діяч науки, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, голова Комітету кристалографів України, професор Львівського університету. Зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної та світової науки в галузі кристалохімії неорганічних сполук. Один із засновників і керівників феномену – Львівської наукової школи “Кристалохімія”, доробок якої становить 20% світових досягнень у галузі, охоплює понад 200 успішних вчених.

Євген Гладишевський одержав атестат зрілості як випускник Першої гімназії у Львові, був студентом Львівського політехнічного інституту, закінчив навчання у Львівському університеті імені Івана Франка, де пропрацював 65 років на посадах від асистента до професора, завідувача кафедри неорганічної хімії, проректора з наукової роботи університету.

Родина Гладишевських проживала на площі Івана Франка, тому щоденна дорога Євгена на хімічний факультет на вулиці Кирила і Мефодія пролягала сьогоднішньою вулицею Мендєлєєва.

Дійсний член Наукового товариства Шевченка, один з перших виступив у 1989 році з пропозицією відновлення його діяльності у Львові. Очевидець й учасник подій міжвоєнного періоду на Закарпатті, чиї спогади були використані для створення документального фільму “Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939”. Почесне звання “Шляхетна львівська родина” (2018 рік) присвоєно родині Гладишевських за вагомий внесок кількох поколінь родини у розвиток наукового і культурного середовища Галичини.