19-20 лютого 2024 р. Міжнародна конференція “Good Practices in Materials Engineering Didactics”

19-20 лютого 2024 року відбулась Міжнародна конференція “Good Practices in Materials Engineering Didactics” в рамках чотиристороннього міжнародного проєкту “Materials Science Ma(s)ters – developing a new master’s degree” в рамках програми ERASMUS+ (KA220 HED), співвиконавцями якого є викладачі і науковці хімічного факультету Університету та колеги з Польщі, Словаччини і Туреччини. Метою конференції було ініціювання дискусій щодо викликів, які з’являються у підготовці фахівців в галузі матеріалознавства. Захід, який є частиною проекту “Materials Science Ma(s)ters – developing a new master’s degree” і співфінансується Європейським Союзом, зібрав викладачів, науковців, представників ЗВО та експертів з країн-партнерів проєкту.

У конференції українську делегацію представили голова Комітету кристалографів України, академік НАН України, професор Роман Гладишевський, заступник голови Галузевої експертної ради 10 “Природничі науки” Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, доцент Григорій Дмитрів, координатор проєкту ERASMUS+ (KA220 HED) від України, професор кафедри фізичної та колоїдної хімії Лідія Бойчишин та доцент кафедри неорганічної хімії Оксана Зелінська.

У пленарній доповіді “Елементи матеріалознавства в магістерських програмах спеціальності 102 Хімія, акредитованих в Україні Галузевою експертною радою 10 «Природничі науки»” Григорій Дмитрів звернув увагу на те, що з 2019 року в Україні акредитовано 14 магістерських програм за спеціальністю 102 Хімія. Шість з них не запропонували освітніх компонент, які  можна використати у розробці нової освітньої програми з матеріалознавства. Натомість Львівський національний університет імені Івана Франка пропонує здобувачам освітнього ступеня “магістр” низку обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін, які відображають передові практики в галузі матеріалознавства, зокрема “Функціональні матеріали”, “Синтез і фізико-хімія наноструктурованих матеріалів”, “Прикладна кристалохімія”, “Хемо- та біосенсорика”, “Нові матеріали на основі інтерметалічних сполук”, “Фізичні властивості неорганічних матеріалів”, “Cинтез і властивості полімерних композитів” тощо.

Про актуальність кристалохімії для цілеспрямованого синтезу нових сполук і розроблення матеріалів з унікальним комплексом хімічних та фізичних властивостей, взаємозв’язки між хімічним складом, кристалічною структурою і фізико-хімічними властивостями речовин доповів академік НАНУ Роман Гладишевський.

Виступи запрошених спікерів дозволили учасникам конференції поглянути на навчальний процес у ширшій перспективі та визначити нові можливості, які, безперечно, сприятимуть подальшому розвитку та вдосконаленню освітніх програм у галузі матеріалознавства. Учасники конференції мали унікальну можливість взяти участь у майстер-класах, під час яких отримали практичний досвід впровадження інноваційних рішень на основі концепції ощадливого виробництва в освіті (Lean Manufacturing in Education).

Організатори подякували як доповідачам, так і учасникам, усім хто долучився своєю присутністю та активною участю в дискусіях до створення майданчика для обміну знаннями та досвідом, та сподіваються на продовження діалогу з акцентом на постійний розвиток та вдосконалення освітнього процесу в галузі матеріалознавства.