З ІСТОРІЇ КАФЕДРИ
Кафедра фізичної та колоїдної хімії утворилась на базі першого хімічного інституту математико-природничого факультету університету Яна Казимира. Листом № IV NS-6612/35 від 11.07.1935 р. міністерство Віросповідань і Публічної освіти повідомило деканат математико-природничого відділу університету Яна Казимира у Львові, що розпорядженням міністра від 26.06.1935 р. на факультеті утворено кафедру фізичної хімії разом з науковим закладом.
Першим завідувачем новоствореної кафедри (1935-1941 рр.) був Віктор Кемуля – учень Станіслава Толлочка. До 1925 р. В. Кемуля працював асистентом, 1932 р. – доцентом, а з 1936 р. – надзвичайним професором кафедри фізичної хімії. 7.10.1934 р. на прохання Віктора Кемулі рада математико-природничого факультету створила комісію з відбору інвентарю кафедри неорганічної хімії для потреб нової кафедри. Остаточно процес розподілу майна завершився у червні 1939 р. разом із закінченням ремонту приміщень для нової кафедри.
У кінці тридцятих років, коли була заснована кафедра, її штат складався з шести чоловік: В. Кемулі (завідувача кафедри), Є. Марк, Р. Катинського, Е. Стирського, Д. Горбачова і С. Воложинського (викладачів та асистентів). Навчальний рік був поділений на три семестри (триместри). Перший триместр тривав з 4 жовтня по 15 грудня, другий – з 8 січня по 20 березня і третій – з 20 квітня по 30 червня. Тривалість триместрів залежала від Сенату університету. Кафедра забезпечувала читання лекційного курсу з фізичної хімії, а також два спеціальні курси – “Теорія і практика полярографічного аналізу” і “Застосування фізико-хімічних методів у хімічному аналізі”. Тижневе навантаження студентів становило п’ять годин з фізичної хімії, одна година відводилась на розв’язування задач і на кожен із спецкурсів. На лабораторні вправи давалось десять годин. Крім цього кожен студент міг одержати консультацію (до півтора години). Лекція тривала одну астрономічну годину. Середня плата становила 250 злотих на рік. За використання обладнання і реактивів студенти платили додатково. Перездача іспитів також оплачувалась (10 злотих за іспит). Одержані гроші перераховувались в бюджет кафедри.
У зв’язку з світовою війною кафедра відновила свою діяльність у 1944/45 навчальному році. Відчутні кадрові втрати кафедри компенсувала група талановитих молодих хіміків, що прибули до Львова зі східних областей України. Зокрема 1945 р. із Харкова на кафедру прибули Т. Полонський, А. Діброва і Д. Грицан, який став першим завідувачем кафедри у післявоєнний період (до 1950 р.). Надалі очолювали кафедру: професор О.І. Юрженко (1950-1960 рр.), доцент Т.М. Полонський (1960-1966 рр.). З 1966 р. кафедрою керують її випускники: професор Р.В. Кучер (1966 р.), професор М.С. Цвєтков (1966-1992 рр.), професор Є.П. Ковальчук (1992-2012 р.р.), професор О.В. Решетняк (з 2013 р.).
На факультеті у 1944/45 навчальному році навчались 10 студентів, і викладачі читали загальні курси: “Фізична хімія”, “Колоїдна хімія”, “Технологія неорганічних речовин” і “Будова речовини”. Крім цього для студентів, які спеціалізувались на кафедрі, читались спеціальні курси “Сорбційні процеси” і “Електрохімічне осадження металів”. Першими студентами, які спеціалізувались на кафедрі були, Р. Кучер, М. Троценко, М.Цвєтков, на виконання дипломної роботи прибула Г. Горшеніна. Середнє навантаження студентів дорівнювало 36 годинам на тиждень. Тривалість академічної години становила 45 хвилин. Лекцію читали дві академічні години – одну пару. Навчання в університеті було безоплатним. Після закінчення в 1947 р. університету асистентами кафедри були прийняті Р. Кучер і М. Цвєтков. У 1950 р. при кафедрі відкрили аспірантуру і першим її аспірантом став Р. Кучер. Число студентів, які спеціалізувались на кафедрі, з року в рік зростало. Вводилися нові загальні курси, розроблялись нові спецкурси. У 1950 р. в зв’язку з науковою переорієнтацією на кафедрі почали читати спеціальний курс “Емульсійна полімеризація”. У 1959 р. було введено новий загальний курс “Хімія високомолекулярних сполук”. Від курсу “Хімічна технологія” відокремилась наукова дисципліна “Процеси і апарати хімічної технології”. У 1977 р. було запроваджено курс, який спочатку мав назву “Квантова хімія”, а згодом “квантова механіка й квантова хімія”. Особливо інтенсивно вдосконалення навчального процесу, введення нових загальних та спеціальних курсів триває сьогодні, що пов’язано з введенням ступеневої вищої освіти (кваліфікація бакалавр, спеціаліст та магістр).
У різні роки 8 співробітників кафедри захистили докторські дисертації, а саме Р. Кучер (1963 р., “Фізико-хімічне дослідження процесу рідиннофазного окислення алкілароматичних вуглеводнів”), М. Цвєтков (1972 р., “Полімерні пероксиди, їх одержання і дослідження як ініціаторів радикальної полімеризації”), М. Солтис (1982 р., “Адсорбція макромолекул на високодисперсних адсорбентах”), Є. Ковальчук (1985 р., “Електрохімічна полімеризація вінілових мономерів”), З. Яремко (1991 р., “Агрегативні процеси в полімервмісних дисперсних системах”), О. Аксіментьєва (2000 р., “Фізико-хімічні закономірності одержання і властивості електропровідних полімерів в тонкому шарі”), О. Решетняк (2011 р., “Реакції, ініційовані хімічно та електрохімічно генерованими вільнорадикальними частинками”), В. Дутка (2016 р., “Вплив реакційного середовища в процесах перетворення органічних пероксидних сполук”). Захистили кандидатські дисертації 69 співробітників, випускники аспірантури та пошукувачі: Роман Кучер, Микола Цвєтков, Веніамін Вільшанський, Георгій Сторож, Сергій Іванчев, Сергій Казьмін, Всеволод Єнальєв, Ігор Малєєв, Мирослава Ковбуз (1962), Алім Ніколаєвський, Йосип Шевчук, Йосип Опейда, Михайло Солтис, Євген Ковальчук, Ярослав Татомир, Надія Сенків, Віктор Закордонський, Анатолій Українець, Онуфрій Банах, Леонід Ганзюк, Микола Шестак, Володимир Лук’янець, Аза Сенько, Розалія Теодорович, Зіновій Яремко, Володимир Жуковський, Христина Горбачевська, Володимир Дутка (1982), Василь Федорко, Іванна Артим, Ірина Опайнич (1983), Олена Аксіментьєва, Ефрен Муньос, Валерій Гнутенко, Олександр Янчук, Роман Панкевич, Анатолій Судник, Ігор Смоленський, Мечислав Ізеницький, Анатолій Туровський, Любов Федушинська (1984), Богдан Остапович (1985), Михайло Яцишин (1991), Тетяна Плюсніна, Алла Черняк, Олександр Решетняк (1996), Оксана Герцик (1996), Ярослав Ковалишин (2000), Лідія Беднарська (2000), Наталя-Оксана Лупшак (2000), Дмитро Никипанчук (2000), Руслан Складанюк (2001), Оксана Проців (2002), Наталя Стратан (2006), Мар’яна Бужанська (2006), Ірина Гринчишин (2007), Анастасія Тугай (2007), Наталя Ткаченко (2007), Галина Мартинюк (2008), Юлія Деркач (2008), Дмитро Польовий (2009), Ірина Мороз (2009), Роман Петришин (2011), Наталія Стасюк (2013), Вікторія Колобова (2013), Ярослав Корень (2013), Наталія Мацюк (2015), Тетяна Переверзєва (2016), Наталія Давиденко (2016), Олег Бурка (2018).
Багато випусників кафедри працює в системі Міністерства освіти, Національної Академії Наук, в міністерствах і відомствах. Р. Кучер був обраний дійсним членом Національної Академії наук України. Посмертно йому було присуджено Державну премію ім. Писаржевського за цикл робіт з рідиннофазного окислення вуглеводнів.
Персоналії кафедри:
Полонський Тихон Максимович (polonskyj), Кучер Роман Володимирович (kucher), Юрженко Олександр Іванович (yurzhenko), Цвєтков Микола Семенович (tsvetkov), Ковальчук Євген Прокопович (kovalchuk)