19 червня 2026 р. Візит учнів Львівського фахового коледжу національного університету природокористування
19 червня 2026 р. Хімічний факультет відвідали учні Львівського фахового коледжу національного університету природокористування.
Читати »На межі тисячоліть проблема безпечної життєдіяльності стала однією із головних проблем суспільства і міжнародна наукова спільнота визнала, що на сучасному етапі розвитку цивілізації науково-технічний прогрес не може гарантувати повної безпеки людству, а часто його результати призводять до надзвичайних ситуацій через антропогенний вплив на довкілля, недосконалість технологій та обладнання і людський чинник. В умовах постійного зростання інтенсивності життєдіяльності людини, впровадження високих технологій та унікального обладнання різко зростає роль людського чинника в оптимізації взаємовідносин людини з середовищем перебування і сучасною виробничою та побутовою технікою. Тому виникла необхідність дослідження проблем безпеки життєдіяльності та навчання населення з питань безпечної життєдіяльності й у 1998 році в Університеті була створена кафедра безпеки життєдіяльності. У своїй діяльності кафедра дотримується концепції, що майбутнє людства залежить не тільки від вирішення технічних проблем безпеки життєдіяльності, а й від пізнання сутності людини, трансформування її життєвих цінностей та усунення людського чинника із причин виникнення небезпек. На кафедрі працюють фахівці з різних галузей науки, що дозволяє комплексно вирішувати поставлене перед нею завдання — формування безпекового складника культури людства.
Колектив кафедри безпеки життєдіяльності (2024 рік)
Зліва направо, перший ряд: Вікторія Ващук, Любов Кіт, Зіновій Яремко,
Світлана Тимошук, Соломія Писаревська; другий ряд: Ігор Муць, Ярослав Галаджун,
Оксана Бардін, Роман Петришин, Володимир Фірман
Зараз утверджується розуміння безпеки людини як загальнолюдської цінності й проблема її гарантування охоплює найрізноманітніші аспекти, а саме: політичний, правовий, економічний, технічний, екологічний, соціальний, психологічний, освітній та інші. Тому для її вирішення необхідно віднайти багатовимірний та всебічний підхід, який би утверджував як цінність самої безпеки, так і її досяжність людством. За такого підходу до забезпечення належного рівня безпеки життєдіяльності потрібно, щоб суспільна свідомість адекватно відображала сукупність наявних потенційних небезпек, а наукова спільнота володіла знаннями про закономірності їхнього розвитку і вміла їх відвернути та знизити ризик до допустимого рівня. Особлива роль у цьому відведена вищій освіті, яка, згідно з критеріями підготовки здобувачів вищої освіти з питань безпеки життєдіяльності, передбачає формування сукупності загальнокультурних та професійних компетентностей з питань безпеки життєдіяльності, які охоплюють:
Формування безпекових компетентностей в здобувачів вищої освіти через підвищення рівня усвідомлення небезпечності чинників навколишнього середовища є актуальним завданням підготовки фахівців як в умовах воєнного стану, так і у післявоєнний період.
завідувачЯРЕМКО Зіновій Михайлович | завідувач |
доцентГАЛАДЖУН Ярослав Володимирович | доцент |
доцентМУЦЬ Ігор Романович | доцент |
доцентПЕТРИШИН Роман Степанович | доцент |
доцентПИСАРЕВСЬКА Соломія Василівна | доцент |
доцентТИМОШУК Світлана Василівна | доцент |
доцентФІРМАН Володимир Михайлович | доцент |
асистентВАЩУК Вікторія Вадимівна | асистент |
асистентКІТ Любов Ярославівна | асистент |
старший лаборантБАРДІН Оксана Іванівна | старший лаборант |
Навчально-методична робота кафедри направлена на забезпечення якісного викладання нормативних дисциплін кафедри: «Безпека життєдіяльності та охорона праці», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Охорона здоров’я дітей та шкільна гігієна» та «Гігієна та санітарія», а також вибіркової дисципліни «Домедична підготовка».
![]()
У посібнику розглянуто головні проблеми безпечної життєдіяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Запропоновано модель життєдіяльності людини, на основі якої проаналізовано ефективність соціально-економічної і технічної систем безпеки та управління ризиком. Описано психофізіологічні та соціальні особливості життєдіяльності людини та з’ясовано їхню роль у забезпеченні особистої та суспільної безпеки. Розглянуто природне середовище як головний критерій безпечної життєдіяльності. Проаналізовано небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища та обговорено головні заходи та засоби гарантування безпечної життєдіяльності. Наведено завдання для практичних занять та запитання для самоконтролю. |
![]()
У першій частині посібника у короткому викладі розглянуто головні проблеми безпечної життєдіяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Запропоновано модель життєдіяльності людини, на основі якої проаналізовано ефективність соціально-економічної і технічної систем безпеки та управління ризиком. Описано психофізіологічні та соціальні особливості життєдіяльності людини та з’ясовано їхню роль у забезпеченні особистої та суспільної безпеки. Розглянуто природне середовище як головний критерій безпечної життєдіяльності. Проаналізовано небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища та обговорено головні заходи та засоби гарантування безпечної життєдіяльності. У другій частині посібника подано тестові завдання для контролю знань студента. |
![]() У цьому навчально-методичному посібнику зібраний матеріал, який неодмінно допоможе студентам під час їхньої професійної підготовки опанувати сучасні загальноприйняті способи і прийоми домедичної само- і взаємодопомоги, які можна застосовувати у разі виникнення нещасних випадків на дошпитальному етапі не тільки у побуті та особистому житті, а й у повсякденній роботі з людьми. |
![]()
У першій частині навчального посібника розглянуто головні питання охорони праці, які розкривають суть управління охороною праці та забезпечення безпечних і здорових умов праці під час господарської діяльності. У другій частині посібника приведено практичні роботи, виконання яких забезпечує закріплення теоретичних знань та формування вмінь з питань гарантування безпечних і здорових умов праці шляхом розв’язання різноманітних задач. У третій частині посібника подано тестові завдання для контролю знань студентів. |
Аудиторія 96, вул. Дорошенка, 41
Керівник секції — проф. Яремко З. М.
Секретар секції — к.т.н. Ващук В. В.
Засідання — 6 лютого, 10 год 00 хв
Наукові дослідження кафедри охоплюють питання формування елементів культури безпеки життєдіяльності та ризик-орієнтованого мислення засобами освіти. За час роботи кафедра запропонувала сучасну модель життєдіяльності людини, яка адекватно відображає головні тенденції у забезпеченні її безпеки та сприяє формуванню належної відповідальності особи як за власну, так і колективну безпеку.
Аксіомно прийнято, що абсолютної безпеки досягнути не можна, бо за таких умов людина буде позбавлена свого розвитку та свободи. Компроміс у розв’язанні цього питання полягає в адекватному усвідомленні сучасних загроз життю та здоров’ю людини та використанні ризик-орієнтованого підходу до підвищення рівня безпеки людини до прийнятного рівня в умовах нинішнього глобалізованого світу.
Розглянуто взаємозв’язок між рівнем безпеки життєдіяльності людства і науково-технічним прогресом та показані інтегрально-економічні засади управління безпекою життєдіяльності суспільства в сучасних умовах. Обґрунтовано, що впровадження ризик-орієнтованого підходу до гарантування безпеки праці й на цій основі формування ризик-орієнтованого мислення та особистої відповідальності за колективну та власну безпеку є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави на сучасному етапі.
У 2023 році кафедра розпочала виконувати в межах робочого часу викладачів науково-дослідну роботу на тему “Формування соціальної відповідальності за безпеку життєдіяльності в сучасних умовах” (2023-2025 рр.), № держреєстрації 0123U101263, а у попередній період наукові дослідження проводилися за такими темами:
За весь період наукових досліджень науково-педагогічні працівники кафедри опублікували біля 70 наукових статей та біля 90 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.
19 червня 2026 р. Хімічний факультет відвідали учні Львівського фахового коледжу національного університету природокористування.
Читати »18 червня 2025 року на засіданні Разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.051.231 Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся успішний захист дисертації Барабаш Оксани Василівни на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 10 «Природничі науки» за спеціальністю 102 «Хімія» на тему “Застосування арил- та гетариламінів для конструювання та модифікації піразоловмісних сполук” (науковий керівник – Остап’юк Ю.В., кандидат хімічних наук, доцент, доцент кафедри органічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка).
Вітаємо Оксану Барабаш та її наукового керівника з успішним захистом!
17 червня 2025 р. Хімічний факультет мав особливих гостей – учасників освітнього проєкту STEM-Академія для учнів 7–10 класів. Цей проєкт реалізується командою освітнього простору Lviv Open Lab за підтримки KSE Foundation в межах програми Da Vinci Ukraine.
Мета ініціативи — дати молоді можливість зануритися у світ науки через практичні заняття з математики, фізики, хімії та біології, а також допомогти їм підготуватись до олімпіад, конкурсів і майбутнього професійного вибору в STEM-напрямах.
Упродовж 10-16 червня 2025 року у хімічній лабораторії Освітньо-наукового центру Львівської обласної Малої академії наук на базі хімічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка відбулась Літня школа «Кольорова хімія». Захід об’єднав учнів 7-10 класів закладів загальної середньої освіти задля спільної подорожі у світ бурхливих реакцій, барвистих кольорів та захопливих спостережень.
Упродовж п’яти днів у супроводі персоналу лабораторії та працівників хімічного факультету юні дослідники спілкувалися про роль хімії в мистецтві, досліджували й створювали синтетичні та природні барвники, а також самотужки малювали «хімічні» картини...
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ СЕМІНАР: 30 РОКІВ ПАРТНЕРСТВА І НОВІ ГОРИЗОНТИ СПІВПРАЦІ
10 червня 2025 року відбувся Перший українсько-польський міждисциплінарний семінар, організований у гібридному форматі: з очною участю у Львові, на базі Національного університету імені Івана Франка (Ivan Franko National University of Lviv – International Office), а також на кампусі в Хожуві (Польща), на факультеті точних і технічних наук Сілезького університету в Катовіце (Faculty of Science and Technology, University of Silesia). Долучитися до події можна було також онлайн через платформу Zoom.
Організаторами заходу...