На межі тисячоліть проблема безпечної життєдіяльності стала однією із головних проблем суспільства і міжнародна наукова спільнота визнала, що на сучасному етапі розвитку цивілізації науково-технічний прогрес не може гарантувати повної безпеки людству, а часто його результати призводять до надзвичайних ситуацій через антропогенний вплив на довкілля, недосконалість технологій та обладнання і людський чинник. В умовах постійного зростання інтенсивності життєдіяльності людини, впровадження високих технологій та унікального обладнання різко зростає роль людського чинника в оптимізації взаємовідносин людини з середовищем перебування і сучасною виробничою та побутовою технікою. Тому виникла необхідність дослідження проблем безпеки життєдіяльності та навчання населення з питань безпечної життєдіяльності й у 1998 році в Університеті була створена кафедра безпеки життєдіяльності. У своїй діяльності кафедра дотримується концепції, що майбутнє людства залежить не тільки від вирішення технічних проблем безпеки життєдіяльності, а й від пізнання сутності людини, трансформування її життєвих цінностей та усунення людського чинника із причин виникнення небезпек. На кафедрі працюють фахівці з різних галузей науки, що дозволяє комплексно вирішувати поставлене перед нею завдання — формування безпекового складника культури людства.
Колектив кафедри безпеки життєдіяльності (2024 рік)
Зліва направо, перший ряд: Вікторія Ващук, Любов Кіт, Зіновій Яремко,
Світлана Тимошук, Соломія Писаревська; другий ряд: Ігор Муць, Ярослав Галаджун,
Оксана Бардін, Роман Петришин, Володимир Фірман
Зараз утверджується розуміння безпеки людини як загальнолюдської цінності й проблема її гарантування охоплює найрізноманітніші аспекти, а саме: політичний, правовий, економічний, технічний, екологічний, соціальний, психологічний, освітній та інші. Тому для її вирішення необхідно віднайти багатовимірний та всебічний підхід, який би утверджував як цінність самої безпеки, так і її досяжність людством. За такого підходу до забезпечення належного рівня безпеки життєдіяльності потрібно, щоб суспільна свідомість адекватно відображала сукупність наявних потенційних небезпек, а наукова спільнота володіла знаннями про закономірності їхнього розвитку і вміла їх відвернути та знизити ризик до допустимого рівня. Особлива роль у цьому відведена вищій освіті, яка, згідно з критеріями підготовки здобувачів вищої освіти з питань безпеки життєдіяльності, передбачає формування сукупності загальнокультурних та професійних компетентностей з питань безпеки життєдіяльності, які охоплюють:
Формування безпекових компетентностей в здобувачів вищої освіти через підвищення рівня усвідомлення небезпечності чинників навколишнього середовища є актуальним завданням підготовки фахівців як в умовах воєнного стану, так і у післявоєнний період.
| завідувачЯРЕМКО Зіновій Михайлович | завідувач |
| доцентГАЛАДЖУН Ярослав Володимирович | доцент |
| доцентМУЦЬ Ігор Романович | доцент |
| доцентПЕТРИШИН Роман Степанович | доцент |
| доцентПИСАРЕВСЬКА Соломія Василівна | доцент |
| доцентТИМОШУК Світлана Василівна | доцент |
| доцентФІРМАН Володимир Михайлович | доцент |
| асистентВАЩУК Вікторія Вадимівна | асистент |
| асистентКІТ Любов Ярославівна | асистент |
| старший лаборантБАРДІН Оксана Іванівна | старший лаборант |
Навчально-методична робота кафедри направлена на забезпечення якісного викладання нормативних дисциплін кафедри: «Безпека життєдіяльності та охорона праці», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Охорона здоров’я дітей та шкільна гігієна» та «Гігієна та санітарія», а також вибіркової дисципліни «Домедична підготовка».
 Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 301 с.
У посібнику розглянуто головні проблеми безпечної життєдіяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Запропоновано модель життєдіяльності людини, на основі якої проаналізовано ефективність соціально-економічної і технічної систем безпеки та управління ризиком. Описано психофізіологічні та соціальні особливості життєдіяльності людини та з’ясовано їхню роль у забезпеченні особистої та суспільної безпеки. Розглянуто природне середовище як головний критерій безпечної життєдіяльності. Проаналізовано небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища та обговорено головні заходи та засоби гарантування безпечної життєдіяльності. Наведено завдання для практичних занять та запитання для самоконтролю. |
 Яремко З.М., Муць І.Р., Галаджун Я.В. Безпека життєдіяльності: короткий виклад та засоби контролю знань : навч. посібник за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 268 с.
У першій частині посібника у короткому викладі розглянуто головні проблеми безпечної життєдіяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Запропоновано модель життєдіяльності людини, на основі якої проаналізовано ефективність соціально-економічної і технічної систем безпеки та управління ризиком. Описано психофізіологічні та соціальні особливості життєдіяльності людини та з’ясовано їхню роль у забезпеченні особистої та суспільної безпеки. Розглянуто природне середовище як головний критерій безпечної життєдіяльності. Проаналізовано небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища та обговорено головні заходи та засоби гарантування безпечної життєдіяльності. У другій частині посібника подано тестові завдання для контролю знань студента. |
 Кіт Л.Я. Основи рятування і збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані / Л.Я. Кіт, Н.В. Наливайко. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. – 132 с.
У цьому навчально-методичному посібнику зібраний матеріал, який неодмінно допоможе студентам під час їхньої професійної підготовки опанувати сучасні загальноприйняті способи і прийоми домедичної само- і взаємодопомоги, які можна застосовувати у разі виникнення нещасних випадків на дошпитальному етапі не тільки у побуті та особистому житті, а й у повсякденній роботі з людьми. |
 Яремко З.М., Тимошук С.В., Писаревська С.В., Стельмахович О.Б. Охорона праці : навч. посібник за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – 430 с.
У першій частині навчального посібника розглянуто головні питання охорони праці, які розкривають суть управління охороною праці та забезпечення безпечних і здорових умов праці під час господарської діяльності. У другій частині посібника приведено практичні роботи, виконання яких забезпечує закріплення теоретичних знань та формування вмінь з питань гарантування безпечних і здорових умов праці шляхом розв’язання різноманітних задач. У третій частині посібника подано тестові завдання для контролю знань студентів. |
Наукові дослідження кафедри охоплюють питання формування елементів культури безпеки життєдіяльності та ризик-орієнтованого мислення засобами освіти. За час роботи кафедра запропонувала сучасну модель життєдіяльності людини, яка адекватно відображає головні тенденції у забезпеченні її безпеки та сприяє формуванню належної відповідальності особи як за власну, так і колективну безпеку.
Аксіомно прийнято, що абсолютної безпеки досягнути не можна, бо за таких умов людина буде позбавлена свого розвитку та свободи. Компроміс у розв’язанні цього питання полягає в адекватному усвідомленні сучасних загроз життю та здоров’ю людини та використанні ризик-орієнтованого підходу до підвищення рівня безпеки людини до прийнятного рівня в умовах нинішнього глобалізованого світу.
Розглянуто взаємозв’язок між рівнем безпеки життєдіяльності людства і науково-технічним прогресом та показані інтегрально-економічні засади управління безпекою життєдіяльності суспільства в сучасних умовах. Обґрунтовано, що впровадження ризик-орієнтованого підходу до гарантування безпеки праці й на цій основі формування ризик-орієнтованого мислення та особистої відповідальності за колективну та власну безпеку є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави на сучасному етапі.
У 2023 році кафедра розпочала виконувати в межах робочого часу викладачів науково-дослідну роботу на тему “Формування соціальної відповідальності за безпеку життєдіяльності в сучасних умовах” (2023-2025 рр.), № держреєстрації 0123U101263, а у попередній період наукові дослідження проводилися за такими темами:
За весь період наукових досліджень науково-педагогічні працівники кафедри опублікували біля 70 наукових статей та біля 90 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.
18 січня 2025 р. Декан Хімічного факультету взяв участь в проєкті “Суспільне.Студія” де разом з ведучими обговорював важливість та якість хімічної освіти у Львівському Університеті, про співпрацю з Львівською обласною Малою академією наук та освітнім простором Lviv Open Lab, про перспективи випускників факультету на ринку праці та їхню важливість для України.
ВІДЕО ЕФІРУ
В четвер, 16 січня 2025 року в Актовій залі Університету відбулось урочисте вручення дипломів магістрам хімічного факультету. Цьогорічних випускників привітали декан факультету Григорій Дмитрів, завідувач кафедри неорганічної хімії Роман Глалдишевський, завідувач кафедри аналітичної хімії Лілія Дубенська, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Олександр Решетняк та заступник декана Роман Мартяк. Усі виступаючі побажали випускникам успіхів на пофесійній ниві та в особистому житті та підкреслили важливість їхньої участі у відбудові України. Після зачитування наказу про завершення навчання та процедури вручення дипломів з...
Читати »П Л А Н*
проведення ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
25 – 26 січня 2025 року
вул. Кирила і Мефодія, 6/8 хімічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
*У випадку повітряної тривоги план олімпіади може зміщатися відповідно до її тривалості.
25 січня 2025 року
Теоретичний тур
930 – Заїзд і реєстрація учасників олімпіади (вестибюль).
1000- Відкриття олімпіади (ауд. № 1).
1030-1430 – Виконання завдань теоретичного туру:
8 клас – ауд. № 3;
9 клас – ауд. № 6;
10 клас – ауд. № 2;
11 клас – ауд. № 1.
1130-1230...
Львівський національний університет імені Івана Франка запрошує школярів до участі у Всеукраїнському конкурсі юних дослідників «Кристали» імені Євгена Гладишевського. Конкурс організовано для учнів 1-11 класів закладів загальної та позашкільної освіти. Метою проведення Конкурсу є пізнання світу навколо нас, поширення знань з хімії та інших природничих наук, підтримка обдарованої молоді, її залучення до наукових досліджень. Організатори Конкурсу – Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний центр «Мала академія наук України» та комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна мала академія наук...
Читати »10–11 січня 2025 року на запрошення Наукового товариства медичної хімії та хімії довкілля Хімічного факультету Ягеллонського університету, м Краків, Польща делегація студенток хімічного факультету Львівського університету в складі Вікторії Волошин, Тетяни Боднар, Вікторії Рибак та Ярини Шкробацької взяла участь у конференції “Bliżej Chemii”.
Ці 2 дні були проведені за насиченою програмою: 114 учасників з різних регіонів Польщі та 4 учасниці з Львівського національного університету імені Івана Франка презентували 25 усних доповідей та 83 постери, які охоплюють різноманітні теми хімічних досліджень. Крім...