Аналіз органічних речовин

Тип: На вибір студента

Кафедра: аналітичної хімії

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432доцент Коркуна О. Я.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
416доцент Коркуна О. Я., Ридчук П. В.

Опис курсу

Метою і завданням навчальної дисципліни “Аналіз органічних речовин” є ознайомлення з теорією і практикою аналізу органічних речовин, з способами відбору і підготовки проб для аналізу органічних речовин, з основами і особливостями якісного (елементного і по функціональних групах) і кількісного хімічного (гравіметричних і титриметрического ) аналізу органічних сполук, розділення сумішей органічних сполук, якісного і кількісного хроматографічного аналізу, спектральними методами встановлення структури органічних сполук (УФ, ІК, ЯМР спектроскопія, мас-спектрометрія), а також оптичними і електрохімічному методами визначення органічних сполук.

Основними завданнями вивчення дисципліни « Аналіз органічних речовин » є оволодіння методами аналізу органічних сполук, вміння застосовувати сучасні методи досліджень для встановлення будови органічної сполуки, ознайомлення з проблемами аналітичної хімії органічних речовин, а також розуміння особливої ролі метрологічної обробки результатів визначення їх слідів і засвоєння принципів вибору методу визначення органічних речовин в залежності від конкретного об’єкта аналізу.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є методи аналізу органічних речовин-якісний елементні і груповий функціональний аналіз, кількісний аналіз хімічними методами, спектральні методи – УФ, ІК, ЯМР спектроскопія, мас-спектрометрія, хроматографічні методи поділу, концентрування і визначення сумішей органічних речовин, а також оптичні і електрохімічні методи аналізу органічних сполук.

В результаті вивчення цього курсу аспірант повинен

знати: правила техніки роботи в аналітичній лабораторії;

  • основи відбору і підготовки проби об’єкта до аналізу органічних речовин;
  • поняття ідентичності органічної сполуки, найважливіші фізико хімічні константи і спектральні характеристики органічних сполук;
  • методи аналізу органічних сполук;
  • методи кількісного аналізу органічних сполук;
  • основні спектральні методи дослідження органічних сполук (УФ, ІК, ЯМР спектроскопія, мас-спектрометрія).
  • основні розрахунки, необхідні для обчислення результатів аналізу

вміти : Отримати репрезентативну пробу або здійснити відбір проби для аналізу;

  • сконцентрувати і відокремити Інгредієнт при необхідності з досліджуваного об’єкта;
  • вибрати метод аналізу органічних речовин спираючись на відомості в їх орієнтовний зміст і селективність доступних методів аналізу;
  • визначати органічні компоненти хімічними, фізичними і фізико-хімічними методами аналізу;
  • розрахувати зміст визначається інгредієнт за даними аналізу і провести статистичну обробку результатів аналізу;
  • застосовувати спектральні методи дослідження для встановлення будови органічних сполук (УФ, ІК, ЯМР-спектроскопія, мас-спектрометрія).

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна вільного вибору аспіранта “Аналіз органічних речовин» є складовою циклу професійної програми підготовки доктора філософії в галузі аналітичної хімії та її застосування в аналізі органічних речовин.

Рекомендована література

Navch_progr_АОР_2019

Основна:

  1. Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ. – М.: Мир, 1987. – 429 с.
  2. Бейзер М., Лунда Х. Органическая электрохимия: в 2 т.; пер. с англ. / под ред. В. А. Петросяна, Л. Г. Феоктистова. – М.: Химия, 1988, 1024 с.
  3. Берштейн И.Я., Каминский Ю.Л. Спектрофотометрический анализ в органической химии.–Л.: Химия, 1986.–200 с.
  4. Браун Д., Флойд А., Сейнзбери М. Спектроскопия органических веществ: Пер. с англ.– М.: Мир, – 300с.
  5. Воловенко Ю. М., Туров О. В. Ядерний магнітний резонанс. К.: КНУ, – 480 с.
  6. Иоффе Б.В., Костиков Р.Р., Разин В.В. Физические методы определения строения органических молекул. М.: Высшая школа, 1984. – 336 с.
  7. Коренман И.М. Фотометрический анализ. Методы определения органических соединений.– М.: Химия, 1975. – 360 с.
  8. Лебедев А. Т.. Масс-спектрометрия в органической химии. М.: БИНОМ. Лабораторий знаний, 2003. – 493 с.
  9. Мазор Л. Методы органического анализа. –М.: Мир, 1986. –584 с.
  10. Ракс А. М., Єсауленко А. М. СучаснаХроматографія на Гребені Хвилі Прогресу. К. : Аванпост-Прим, 2014. – 162 с.
  11. Сигиа С., Ханна Дж. Г. Количественный органический анализ по функциональным группам. Пер. с англ.–М.: Химия, 1983.–672 с.
  12. Шрайнер Р., Фьюзон Р., Кертин Д., Морил Т. Идентификация органических соединений. Пер с англ.–М.: Мир,1983–704с.
  13. Эшворт М. Р. Ф. Титриметраческие методы анализа органических сое­динений. Часть IІ. Методы косвенного титрования. (В двух книгах с единой нумерацией страниц и общим указателем). Пер. с англ. под общей ред. проф. А. П. Крешкова. М., Химия, 1972.–Книга 1-я: 1–496 с; Книга 2-я: 497–1108. с.
  14. Эшворт М. Р. Ф. Титриметраческие методы анализа органических сое­динений. Часть І. Методы прямого титрования. Пер. с англ. под общей ред. проф. А. П. Крешкова. М., Химия, 1968.–55. с.
  15. Ягодинець П. І., Скрипська О. В., Андрійчук Ю. М. Фізико-хімічний аналіз органічних сполук. Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2008. – 88 с.

Додаткова:

  1. Breitmaier E. Structure Elucidation by NMR in Organic Chemistry. Jonn Wiley & Sons, LTD, 2002. – 258 с.
  2. Meтоды количественного органического элементного микроанализа / Гельман Н.Э., Терентьева Э.А., Шанина Т.М. и дp.–M.: Химия, 1987. – 296с.
  3. Айвазов Б.В. Введение в хроматографию. М., 1983. – 240 с.
  4. Аналитическая химия в создании, стандартизации и контроле качества лекарственных средств: в 3-х томах на русском языке / Под ред. Член-кор. НАН Украины В.П. Георгиевского. – Харьков: изд. “НТМТ”, 2011. Т. 1. – 520 с. Т. 2. – 464 с.
  5. Аналитическая химия синтетических красителей / Под ред. К. Венкатарамана.– Л.: Химия, 1979 – 574 с.
  6. Аналитическая химия. Проблемы и подходы: Т.1. Пер. с англ. / Под ред. Р. Кельнера, Ж.-М. Мерме, М. Отто, Г.М. Видмер. – М.: “Мир”: ООО “Издательство АСТ”, 2004. – 608 с.
  7. Аналитическая хроматография / К.И. Сакодынский [и др.] – М.: Химия, 1993. – 462 с.
  8. Байулеску Г., Кошофрец В. Применение ион-селективных мембранных электродов в органическом анализе. Пер с англ. к.х.н. В.В. Соболя.–М.: Мир, 1980.–230с.
  9. Безуглый В., Худякова Т., Шкодин А. Титриметрические методы анализа неводных растворов. − М.: Химия, 1986. − 384 с.
  10. Беликов В. Г. Фармацевтическая химия: В 2 ч. Ч. 2. Общая фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фак. мед. ин-тов. – Пятигорск, 1996.- 608 с.
  11. Беликов В. Г. Фармацевтическая химия: В 2 ч.: Учеб. пообие. – М: МЕДпресс-информ, 2007. – 624 с.
  12. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: В 2 ч. Ч. 1. Общая фармацевтическая химия: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1993.- 432 с.
  13. Бикова А.С. Ідентифікація органічних сполук. – Харьків: ХДПУ, 2000. – 72 с.
  14. Вилков Л.В. Физические методы исследования в химии. Резонансные и электрооптические методы: Учебник для вузов – М.: Высшая школа, 1989– 287 с.
  15. Воловенко Ю.М., Карцев В.Г., Комаров И.В., Туров А.В., Хиля В.П. Спектроскопия ядерного магнитного резонанса для химиков. М: МБФНП, 2011. – 694с.
  16. Вульфсон Н.С., Заикин В.Г., Микая А.И. Мас-спектрометрия органических соединений. М., 1986. – 312 с.
  17. Гиошон Ж. Количественная газовая хроматография для лабораторных анализов и промышленного контроля / Ж. Гиошон, К. Гийемен; пер. с англ. ; под ред. О.Г. Ларионова. – М.: Мир, 1991. – 582 с.
  18. Гиттис С. С., Глаз А. И., Иванов А. В. Практикум по органической химии. М.: Высш. школа, 1991. – 303 с.
  19. Гольберт К.А. Введение в газовую хроматографию / К.А. Гольберт, М.С. Вигдергауз. – М. : Химия, 1990. – 352 с.
  20. Гюнтер Х. Введение в курс спектроскопии ЯМР. – М.: Мир, 1984. – 480 с.
  21. Дероум Э. Современные методы ЯМР для химических исследований. М.: Мир, 1992. – 402 с.
  22. Дёрффель К. Статистика в аналитической химии. – М.: Мир, 1994. – 268 с.
  23. Дзіковська Л. Застосування ІЧ- та ПМР спектроскопії для з’ясування будови органічних речовин. – Львів, Львівський університет, 1999. –190с.
  24. Дмитриев М.Т., Казнина Н.И., Пинигина И.А. Санитарно-химический анализ загрязняющих веществ в окружающей среде. –М.: Химия, 1989. – 386 с.
  25. Инфракрасная спектроскопия полимеров / И. Дехант [и др.]. –М. : Химия, 1976. – 471 с.
  26. Кирхнер Ю. Тонкослойная хроматография. Т.1. – М.: Мир, 1981. – 435 с.
  27. Коваленко С.І., Васюк С.О., Портна О.О. Комплексометрія у фармацевтичному аналізі: навч. посібник для студ. вищ. мед. зак. ІV рівня акредитації. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008.-184 с.
  28. Колебательная спектроскопия. Современные воззрения и тенденции. /Под ред. Барнс А., Орвил-Томас В.Дж. – М.:Наука, 1981. – 214с.
  29. Концентрирование следов органических соединений / Проблемы аналитической химии, Т.Х.–М.: Наука, 1990.–280 с.
  30. Коркуна О.Я. Аналіз лікарських засобів. Лабораторний практикум: навчально-метод. посіб. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, – 464 с.
  31. Корнілов М.Ю., Туров О.В., Борсдорф Р., Клейнпетер Е. Ядерний магнітний резонанс у запитаннях і відповідях. Київ: Вища школа, 1995. – 287 с.
  32. Кристиан Г. Аналитическая химия: в 2 томах. Т. 1. / пер. с англ. М.: Бином. Лаборатория знаний, 2009. 623
  33. Лабораторные работы по органической химии. Под ред. О.Ф.Гинзбурга. М.: Высшая школа. 1987. – 295 с.
  34. Лундин Ф.Г., Федин Э.И. ЯМР-Спектроскопия. М., 1986. – 222 с.
  35. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. –М.: Химия, 1984. –448 с.
  36. Майрановский С.Г. Страдынь Я.П., Безуглый В.Д. Полярография в органической химии / общ. ред. С. Г. Майрановский; науч. ред. А. В. Ельцов. – Л.: Химия, 1975. – 351 с
  37. Методы анализа загрязнений воздуха/Другов Ю.С, Беликов А.Б., Дьякова Г.А., Тульчинский В.М. –М.: Химия, 1984.– 384 с.
  38. Миронов В.А., Янковский С.А. Спектроскопия в органической химии. – М.: Мир, 1985. – 320 с.
  39. Пентин Ю.А., Вилков Л.В. Физические методы исследования в химии: Учебник. М.: Мир, 2006. – 683 с.
  40. Полюдек-Фабини Р., Бейрих Т. Органический анализ. Руководство по анализу органических соединений, в том числе лекарственных веществ.: Пер, с нем. – Л.: Химия, 1981, – 624с.
  41. Практическая газовая и жидкостная хроматография : учебн. пособие / Б.В. Столяров [и др.] – СПб. : Изд-во СПб. ун-та, 2002. – 616 с.
  42. Свердлова О.В. Электронные спектры в органической химии. – Л.: Химия, 1985. – 248 с.
  43. Смит А. Прикладная инфракрасная спектроскопия, пер. с англ. – М., 1982. – 328 с.
  44. Сонияси Р., Сандра П., Шлет К. Анализ воды: органические микропримеси. Практическое руководство. Перевод с англ.– Санк-Петербург: ТЕЗА, 1995,.– 250с.
  45. Стыскин Е.Л. Практическая высокоэффективная жидкостная хроматография / Е.Л. Стыскин, Л.Б. Ициксон, Е.В. Брауде. – М. : Химия, 1986. – 288 с.
  46. Стыскин Е.Л., Брауде Е.В. Практическая высокоэффективная жидкостная хроматография. М., – 284 с.
  47. Сумина Е.Г. Тонкослойная хроматография. Теоретические основы и практическое применение : учеб. пособие / Е.Г. Сумина, С.Н. Штыков, Н.В. Тюрина. – Саратов : Изд-во Саратов. гос. ун-та, 2006. – 112 с.
  48. Терентьев А. П. Органический анализ. М.: Изд. Моск. ун-та, 1966. – 403 с.
  49. Титце Л., Айхер Т. Препаративная органическая химия. М., Мир, 1999. – 704 с.
  50. Фармацевтическая химия: Учеб. пособие / Под ред. А.П. Арзамасцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.– 640 с.
  51. Фармацевтична хімія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П.О. Безуглий, І.С. Гриценко І.В. Українець, С.Г. Таран та ін.; За заг. ред. П.О.Безуглого. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006.- 552 с.
  52. Фармацевтичний аналіз: навч. посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. III–IV рівнів акредитації / П.О.Безуглий, В.О. Грудько, С.Г. Леонова та ін.; За ред. П.О. Безуглого. – Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001.- 240 с.
  53. Фомин Г.С., Ческис А.Б. Вода. Контроль химической, бактериальной и радиационой безопасности по международным стандартам. Справ очник./Под ред.. С.А. Подлепы – М.: Изд-во «Геликон», 1992 – 392 с.
  54. Эрнст К Р., Боденхаузен Дж., Бокаун А. ЯМР в одном и двух измерениях. М., Мир 1990. – 711с.

 

Матеріали

 

Перелік запитань на іспит

1. Методи аналізу органічних речовин та їх завдання.
2. Функціональний аналіз і його завдання.
3. елементні аналіз органічних речовин.
4. Відмінні риси аналізу органічних сполук від аналізу неорганічних речовин.
5. Найважливіші напрямки розвитку кількісного та якісного аналізу: мікрометоди, аналіз сумішей і однорідного речовини.
6. Якісний аналіз. Визначення карбону і водню.
7. Кількісне визначення азоту. Метод Кьельдаля.
8. Якісне визначення азоту, сірки і галогенів методом Лассен.
9. Якісне визначення сірки. Освіта з’єднання з нітропрусидом натрію.
10. Якісне визначення сірки по реакції Фолля.
11. Якісне визначення сірки: освіта сульфід свинцю і сульфатів.
12. завдання ідентифікації органічних речовин.
13. Контроль чистоти і визначення ідентичності органічних речовин за фізичними константами.
14. Ідентифікація органічних речовин хроматографический методами.
15. Визначення вологи. Метод Фішера.
16. Визначення температури плавлення.
17. Визначення температури кипіння. Визначення фракційно складу.
18. рефрактометрия. Визначення показника заломлення.
19. Визначення питомої обертання площини поляризації світла. 21. Встановлення структури алкіл- і арілгалогенідов.22. Якісне визначення оксо і гідроксогруп (якісні реакції для виявлення спиртів, Енола, фенолів).
20. Підтвердження кратних зв’язків з’єднання (якісні реакції для підтвердження етиленових і ацетиленових зв’язків).

23. Якісне визначення оксо і гідроксогруп (якісні реакції для виявлення альдегідів, кетонів і карбонових кислот).
24. Визначення органічних сполук азоту: ароматичних і аліфатичних нітросполук, амінів.
25. Визначення органічних сполук сірки: меркаптанів, сульфідів, дисульфідів, сульфонов, роданидов, сульфокислот.
26. Загальна характеристика методів визначення загальних показників сумарного вмісту органічних речовин. Визначення втрат після пропікання.
27. Метод сухого спалювання з кінцевим ІК-спектрометричним визначенням.
28. Методи “мокрого” спалювання з впровадженням суміші окислювачів (CrO3 i P2O5).
29. Визначення загального вмісту амінів, амідів, пептидів.
30. Методи визначення органічного фосфору.
31. Хімічне споживання кисню (ХСО). Визначення ХСО за допомогою калій дихромата і калій персульфата. 36. Найважливіші неорганічні і органічні осадителя для гравіметричних визначення органічних речовин.
32. дихроматних арбітражний метод визначення ХСО.
33. перманганатной окіснювальність, визначення методами гнізд і Шульце.
34. біохімічної споживання кисню (БСО).
35. Гравіметричні методи визначення великих змістів органічних речовин. 37. Основи, призначення, переваги та обмеження прямих і непрямих гравиметрических методів. 38. Прямі та непрямі тітріметріческіе методи визначення вмісту органічних речовин.39. Загальні і реакції, які лежать в основі прямого титриметрического визначення органічних і неорганічних речовин: нейтралізації, заміщення, обміну, окислювально-відновні, комплексоутворення.

40. Реакції, які вживають тільки під час прямого титриметрического аналізу органічних речовин: приєднання, конденсації, заміщення водню, нитрозированием.
41. наведених титрування органічних речовин, які проявляють кислотні властивості (феноли, карбонові кислоти, амінокислоти, сульфаніламіди).
42. наведених титрування органічних речовин, які проявляють основні властивості (похідні піразолону, піридину, основи різної структури).
43. Метод седіметріи при визначенні органічних речовин. Аргентометрічне титрування.
44. Метод седіметріи при визначенні органічних речовин. Меркурометрія.
45. Комплексонометрія. Застосування методу для аналізу і визначення елементоорганіческіх речовини.
46. йодометрическом титрування. Хімічний титриметрический метод визначення води – метод акваметріи (метод Фішера).
47. Нітрітометрічне титрування. Аналіз і кількісні визначення речовин, що містять первинну і вторинну ароматичні аміногрупи.
48. Броматометрічне титрування, бромометрічне титрування. Непрямі методи броматометрічного визначення (фенол, тимол, резорцин, саліцилова кислота).
49. Йодхлорометрія. Кількісне визначення органічних сполук (феноли, сульфаніламіди та інші первинні ароматичні аміни).
50. Електронна спектроскопія.Фізичні основи електронної спектроскопії: електронна будова молекул і типи електронних переходів, положення і інтенсивність смуг поглинання, правила відбору.
51. Взаємозв’язок електронних спектрів і структури органічних молекул: Хромофор і ауксохромов, сполучення хромофоров, неспецифічний і специфічний вплив розчинників, Батохромний і блакитний зсув, гіпохромний і гіперхромний ефекти, класифікація смуг поглинання в електронних спектрах.
52. Рентгенівська, оптична (УФ, видима, ИК), мікрохвильовка, радіочастотна (ЕПР, ЯМР) спектроскопії, характер порушеної стану атомів і молекул в різних енергетичних діапазонах.
53. Вибіркове поглинання найважливіших ауксохромніх і хромофорних груп: насичені гетероатомних ауксохромов, карбонільний хромофор, дієновий хромофор, енолових хромофор, бензольного хромофор, правила Вудворда-Фізера.
54. Прицип роботи УФ-спектрофотометра. Умови вимірювання УФ-спектрів.
55. УФ-спектроскопії щодо елементоорганічних сполук: ідентифікація, кількісний аналіз, виявлення сполучення.
56. Інфрачервона спектроскопія. Фізичні основи методу: частота та інтенсивність поглинання в коливальних спектрах двохатомних молекул, основні коливання багатоатомних молекул.
57. Взаємозв’язок інфрачервоних спектрів і структури органічних молекул: валентні і деформаційні коливання, характерістічність коливань і її фізичні причини, фактори, що викликають зсув смуг поглинання і зміна їх інтенсивності.
58. Принципи віднесення смуг поглинання. Послідовність проведення структурного аналізу.
59. Кількісна ІК-спектроскопія. Принцип роботи ІК-спектрометра. Умови вимірювання ІК-спектрів. ІК-спектрометри з перетворенням Фур’є.
60. Типи завдань і можливості ІК-спектроскопії: віднесення смуг, зіставлення спектру і будови речовини, ідентифікація, функціональний аналіз.
61. Ядерний магнітний резонанс.Фізичні основи методу: магнітні властивості ядер, основне рівняння ядерного магнітного резонансу, взаємодії магнітних моментів ядер (тонка і надтонка структура сигналів ядер).
62. Вибір резонансного ядра при вивченні будови органічних сполук. Принцип роботи ЯМР спектрометра, реєстрація спектрів.
63. Поняття про хімічний зсув. Спін-спінова взаємодія. Аналіз спектрів ядерного магнітного резонансу ядер з квантовим числом I = 1/2: хімічна і магнітна еквівалентність ядер, номенклатура ядерних систем.
64. Основні правила аналізу спектрів першого порядку, розшифровка простих спектрів другого порядку.
65. Спектроскопія 1H ЯМР: шкала хімічних зрушень протонів, їх характерістічність, закономірності в зміні значень хімічних зрушень; константи спін-спінової взаємодії Jн-Н.
66. Поняття про спектроскопії ядерного магнітного резонансу динамічних систем (обмінні процеси).
67. Особливості вибору методу аналізу органічних речовин. Відбір проб і підготовка зразків для визначення в них органічних сполук.
68. Характеристика змісту органічних речовин в об’єктах навколишнього середовища: атмосфері, грунті, поверхневих водах, продуктах харчування; лікарські засоби та ін.
69. Визначення вмісту органічних речовин обраним методом і оцінка отриманих результатів використовуючи методи статистичної обробки отриманих результатів аналізу.
70. Особливості вибору методу аналізу органічних речовин. Відбір проб і підготовка зразків для визначення в них органічних сполук.
71. Приготування зразків для ЯМР-спектроскопії. Спектри ЯМР на ядрах 31P і 19F.
72. Ядерний ефект Оверхаузера (природа, практичні наслідки, гомо- і гетероядерні ефекти, техніка вимірювання, різницеві спектри, вимоги до зразків).
73. Мас-спектрометрія.Фізичні основи методу: принцип роботи мас-спектрометра, його дозвіл сила, освіта мас-спектра, основне рівняння мас-спектрометрії, типи реєстрованих іонів (молекулярні, осколкові, метастабільні, багатозарядні).
74. Поведінка заряджених частинок в електричних і магнітних полях: поздовжнє і поперечне електростатичне поле, поздовжнє і поперечне магнітне поле.
75. Різні методи іонізації (електронний удар, хімічна іонізація, хімічна іонізація при атмосферному тиску, індуктивно-пов’язана плазма).
76. Методи розділення і реєстрації іонів.Інтерпретація мас-спектрів, отриманих з використанням молекулярної брутто-формули по мас-спектра: метод точного вимірювання мас молекулярних іонів, метод вимірювання інтенсивностей піків іонів, ізотопних молекулярному іона.
77. Якісні теорії мас-спектрометрії органічних сполук: теорія локалізації заряду, теорія стійкості продуктів фрагментації.
78. Основні типи реакцій розпаду органічних сполук під електронним ударом: простий розрив зв’язків (α-розрив, бензильний і алільного розриви), ретро-реакція Дільса-Альдера, скелетні перегрупування, Онієву реакції.
79. Встановлення будови органічних сполук: метод функціональних груп, метод характеристичних значень М / z.
80. Тандемна мас-спектрометрії (варіанти зйомки спектрів метастабільних іонів і спектрів активації зіткненням всіх типів).
81. Мас-спектрометрія з Фур’є перетворенням.
82. Мас-спектрометрія високомолекулярних сполук і біомолекул (електророзпиленням, матрично активована лазерна десорбційних іонізація). Використання баз даних та бібліотек мас-спектрів для структурного аналізу.
83. Фотометричні і спектрофотометричні методи визначення органічних сполук.
84. Люмінесцентні і хемілюмінесцентні методи визначення органічних сполук.
85. Екстракційно-фотометричне поділу і визначення малих змістів органічних речовин в складних матрицях.
86. Методи дослідження електрохімічних реакцій органічних сполук. Вольтамперометрия. Кулонометрия. Потенціометрія.
87. Зв’язок вольтамперометрические характеристик з будовою молекул органічних речовин.
88. Електросинтез нових аналітичних форм органічних сполук на катоді і аноді за допомогою реакцій окисного або відновного повідомлення.
89. Дослідження механізмів реакцій електрохімічного перетворення органічних речовин з різними електрохімічноактівніми групами.
90. Використання вольтамперометрии і потенціометрії для якісного і кількісного визначення органічних речовин.
91. Можливості непрямого визначення органічних речовин електрохімічними методами (амперометричне, кулонометрическое і потенціометричні титрування).
92. Хроматографічні методи поділу, концентрування і визначення органічних речовин.
93. Використання рідинної хроматографії, газової хроматографії, іонообмінної хроматографії в органічному аналізі.
94. Використання високоефективної рідинної і тонкошарової та паперової хроматографії в органічному аналізі.
95. Особливості якісного та кількісного аналізу органічних речовин різними хроматографічних методами.
96. Застосування комбінованих і гібридних методів (ГХ-МС, ВЕРХ-МС і інші). ІК-спектрометрія і поєднання її з газорідинної хроматографії.
97. Особливості вибору методу аналізу органічних речовин в об’єктах навколишнього середовища: атмосфері, грунті, поверхневих водах, продуктах харчування; лікарські засоби та ін ..
98. Відбір проб і підготовка зразків для визначення в них органічних сполук.
99. Оцінка надійності отриманих результатів визначення органічних речовин Використовуючи методи статистичної обробки отриманих результатів аналізу.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус

Завантажити силабус