35th European Crystallographic Meeting
35 Європейський кристалографічний конгрес (35th European Crystallographic Meeting, ECM35) зібрав понад 700 науковців із 43 країн світу, ставши платформою для обговорення актуальних питань та обміну науковими досягненнями у галузі кристалографії. Результати досліджень, представлені на конференції, потенційно знайдуть застосування в розробці ефективних рішень у сфері медицини, техніки, промисловості та екології, що, безумовно, демонструє практичну значущість ECM35 для суспільства.
Захід відбувся з 25 по 29 серпня 2025 року у Познані (Польща). Спершу планувалося, що місцем зустрічі науковців-кристалографів цьогоріч стане Львів – таке рішення ще у 2021 році ухвалила Рада Європейської кристалографічної асоціації під час XXV Конгресу та Генеральної асамблеї Міжнародної спілки кристалографів у Празі. Однак через повномасштабну війну організація форуму в Україні виявилася неможливою, і завдяки співпраці Комітету кристалографів України з Польською кристалографічною асоціацією було прийнято рішення перенести проведення конгресу до Познані.
Організаторами заходу стали Львівський національний університет імені Івана Франка та Університет імені Адама Міцкевича за підтримки Європейської кристалографічної асоціації. Урочисте відкриття минуло в натхненній атмосфері вітальних промов від Надзвичайного і Повноважного Посла України у Республіці Польща Василя Боднара, мера Познані Яцека Яськовяка, президента Європейської кристалографічної асоціації Аріє ван дер Лє, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, голови наукового (програмного) комітету конгресу Романа Гладишевського та декана хімічного факультету Університету імені Адама Міцкевича, голови організаційного комітету Мацея Кубіцького.
Варто зазначити, що Львівський університет на конференції представила чисельна делегація, до складу якої увійшли: проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Христина Міліянчук, декан хімічного факультету Григорій Дмитрів, працівники кафедри неорганічної хімії – в.о. завідувача кафедри Світлана Пукас, професор Володимир Павлюк, доцентка Оксана Заремба, старші наукові співробітники Василь Кордан і Ярослав Токайчук, аспіранти Анастасія Брода, Андріана Іванушко, Назар Саідов, Христина Хрущик, а також студенти Дмитро Дмитрів і Богдан Коротошин. Крім того, у заході взяли участь науковці з інших українських університетів і наукових інститутів НАН України, зокрема з Києва, Львова та Харкова.
Конгрес запропонував насичену та змістовну програму, структуровану за п’ятьма ключовими напрямами: біологічна та макромолекулярна кристалографія, матеріали й мінерали, фізична та фундаментальна кристалографія, хімічна кристалографія, а також експериментальні та обчислювальні методи. В рамках 48 мікросимпозіумів відбулося дві пленарні та дев’ятнадцять ключових лекцій, 96 запрошених доповідей, 146 усних повідомлень і 275 постерних презентацій. Науковий форум сприяв розвитку інноваційних технологій, підвищенню якості освіти, налагодженню міжнародної наукової співпраці та формуванню суспільної обізнаності щодо актуальних наукових проблем. Окрім наукових дискусій, захід супроводжувався масштабною комерційною виставкою, що додавала події особливого динамізму.
Надзвичайно важливим аспектом заходу стало й те, що у рамках конгресу учасники мали можливість ближче познайомитися з Україною. Урочисту атмосферу заходу доповнило музичне привітання від Народного дівочого хору «Ліра» Львівського національного університету імені Івана Франка під керівництвом диригентки Оксани Мельничук. У холі конгрес-центру було облаштовано український простір, що передавав колорит Львова. Окрема інсталяція була присвячена діяльності Національного реабілітаційного центру «НЕЗЛАМНІ». Учасники мали змогу отримати сувеніри – листівки чи сувеніри із символікою Львова, скуштувати львівські солодощі та підтримати ініціативу «НЕЗЛАМНІ» благодійними внесками.
35 Європейський кристалографічний конгрес підтвердив свій статус провідного наукового форуму: об’єднав фахівців у галузі кристалографії та суміжних наук, сприяв міжнародній співпраці та ефективному обміну знаннями між науковцями. Конгрес також підкреслив важливе значення наукових заходів для суспільного розвитку, зокрема через впровадження наукових здобутків у освітні та соціальні сфери.
