Кафедра неорганічної хімії

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини

Кафедра неорганічної хімії Львівського університету була заснована в 1895 році. Викладачі читали курси неорганічної, аналітичної та фізичної хімії для студентів філософського, медичного та природничого факультетів. З 1945 року кафедра увійшла в склад хімічного факультету і готує хіміків-неорганіків.

Колектив кафедри неорганічної хімії

 

Кафедра розміщена в будинку хімічного факультету, вул. Кирила і Мефодія, 6. Площа приміщень кафедри поступово збільшувалася від 200 м2 у 1895 році до 1400 м2 у 2017 році. Нині це дві аудиторії, дві навчальні лабораторії (неорганічної хімії та обчислювальна), шість науково-дослідницьких лабораторій (плавильна, термічна, склодувна, металографічна, рентгенівська, фізичних властивостей).

З 1945 року кафедра готує викладачів і науковців для вищих навчальних закладів, учителів хімії, спеціалістів для хімічних лабораторій наукових установ і підприємств.

Для кафедри неорганічної хімії на 2017/2018 н.р. було затверджено 12,0 ставки професорсько-викладацького складу: 4 ставки професора та 8 ставок доцента.

Викладачі кафедри неорганічної хімії

 

Наукові працівники кафедри неорганічної хімії

 

Навчально-допоміжний персонал кафедри неорганічної хімії

 

Аспіранти кафедри неорганічної хімії

 

Співробітники кафедри беруть активну участь у роботі спеціалізованих вчених та експертних рад, наукових спілок і товариств.

 

 

СЕМІНАР з нагоди ювілею Є.І. Гладишевського

15 квітня 2019 року відбувся Семінар кафедри неорганічної хімії з нагоди 95-річчя від дня народження засновника Львівської кристалохімічної школи, заслуженого діяча науки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора хімічних наук, професора Євгена Івановича Гладишевського.

Детальну інформацію про проведення Семінару можна отримати за посиланням.

 

СВІТЛИНИ

 

Урочиста академія “ЄВГЕН ГЛАДИШЕВСЬКИЙ (1924–2012)”

Програма Урочистої академії, 5 травня 2014 року

1000–1030 Відкриття Урочистої академії
1030–1200 Акад. НАНУ Білоус Анатолій Григорович, Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, м. Київ “Сучасні тенденції розвитку хімії твердого тіла (оксидні системи)”
Проф. Павлунь Микола Миколайович, Львівський національний університет імені Івана Франка “Прикладне значення кристаломорфології мінералів при розшуках та оцінці родовищ корисних копалин”
Проф. Веліченко Олександр Борисович, Український державний хіміко-технологічний університет, м. Дніпропетровськ “Вплив умов синтезу оксидних систем на основі PbO2 і TiOx на їхній склад та фізико-хімічні властивості”
Чл.-кор. НАНУ Гладишевський Роман Євгенович, Львівський національний університет імені Івана Франка “Різні способи заміщення атомів у сполуках систем RTM
1400–1430 Нагородження переможців Львівсько-Люблінського конкурсу школярів “Кристали та їхнє дослідження”
1430–1600 Проф. Жончинська Зофія, Університет Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін “Compounds of rare earth elements with polycarboxylic acid in solid state”
Проф. Неділько Сергій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка “Надпровідні сполуки в системах RM-Cu-O (де R – Y і РЗЕ, а M – Ca, Sr, Ва)”
Проф. Барчій Ігор Євгенович, Ужгородський національний університет “Пошук нових термоелектричних матеріалів в системах Tl-BIV-VCVI (BIV-V – Sn, Pb, Sb, Bi, CVI – S, Se, Te)”
Проф. Волошиновський Анатолій Степанович, Львівський національний університет імені Івана Франка “Випромінювальна релаксація електронних збуджень у нанорозмірних діелектричних кристалах”
1600–1630 Спогади колег та учнів

 

Організатори:
Львівський національний університет імені Івана Франка,
Західний науковий центр НАН України і МОН України,
Комітет кристалографів України,
Наукове товариство ім. Шевченка

кафедра неорганічної хімії, Львівський національний університет імені Івана Франка,
тел.: (032)2600388, e-mail: dioc@lnu.edu.ua

 

ГЛАДИШЕВСЬКИЙ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ
(14.04.1924 – 05.08.2012)

 

5 серпня 2012 року на 89-му році життя відійшов у вічність видатний вчений та педагог, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Євген Іванович Гладишевський.

Життя різних людей складається неоднаково. Одним доля дає шанс, від інших – забирає його. Хтось живе спокійним життям, піклуючись лише про завтрашній день, дехто, як професор Євген Гладишевський, не може спинитись у своєму рухові вперед. Нам, його учням, доля подарувала Вчителя, Людину, яка не тільки вчила нас основ кристалохімії, але й визначила наше буття в науці.

Можливо, нам легше, ніж іншим, бо перед нами є приклад. Приклад того, як треба працювати, як треба віддавати себе повністю улюбленій справі. Нам легше, бо ми знаємо, яким повинен бути науковець, до чого треба прагнути, якщо ти прийшов у науку і хочеш присвятити їй своє життя. Це талант – так щедро ділитися своїми науковими ідеями з усіма, хто поруч. Тому, можливо, так багато учнів у Євгена Івановича, які завжди будуть вдячні йому за науку, за добро, за радість спілкування, за велику честь називатися його учнями.

Євген-Ігор Гладишевський народився 14 квітня 1924 року в с. Реклинець Жовківського (тепер Сокальського) району Львівської області в учительській сім’ї Францішки Йосипівни та Івана Васильовича Гладишевських. Навчався в першому та другому класах початкової школи в с. Реклинець. У 1933 році родина Гладишевських переїхала в Західну Польщу в с. Ключе (повіт Олькуш, воєводство Кельце), де Євген закінчив початкову школу і продовжив навчання в гімназії м. Олькуш. Згодом, після переїзду до Львова, навчався у Першій Українській академічній гімназії та СШ №2 і одержав атестат зрілості як випускник Першої державної гімназії у Львові (1942 р.). Євген Гладишевський був студентом (І-IV курс) хіміко-технологічного факультету Технічних курсів та Львівського політехнічного інституту (1942-1945 рр.). Закінчив навчання на хімічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка (1947 р.) і був залишений на викладацькій роботі.

На відміну від навчання, місце якого часто змінювалося, місце праці Євгена Гладишевського було постійним – Львівський університет імені Івана Франка, де він пропрацював 54 роки. За цей час Євген Гладишевський пройшов шлях від асистента до професора кафедри неорганічної хімії. На початку своєї трудової діяльності був лекційним асистентом, проводив лабораторні та практичні заняття до основних курсів з неорганічної хімії для студентів хімічного факультету та загальної хімії для студентів біологічного, географічного та геологічного факультетів.

Попри здобування навиків і досвіду викладацької праці, Євген Гладишевський активно займався науковими дослідженнями. У 1953 році Євген Гладишевський захистив кандидатську дисертацію “Тверді розчини на основі інтерметалічних сполук”, а у 1967 році в Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова – докторську дисертацію “Дослідження з кристалохімії силіцидів і германідів”. Професор Євген Гладишевський зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної та світової науки в галузі кристалохімії неорганічних сполук. Відкрив кілька сотень хімічних сполук, окремі з яких згодом стали основою сучасних матеріалів науки і техніки. У його науковому доробку понад 550 наукових праць, монографій, авторських свідоцтв та патентів. Наукові публікації професора Євгена Гладишевського широко відомі світовій науковій спільноті, що знайшло відображення у їхніх численних цитуваннях. Євген Іванович Гладишевський – один із засновників і керівник Львівської кристалохімічної школи, доробок якої становить 20% світових досягнень у галузі. Він виховав декілька поколінь науковців, у тому числі безпосередньо був керівником 31 кандидатської та консультантом 4 докторських дисертацій.

У 1967 році Євген Гладишевський був обраний деканом хімічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1968 році йому присуджено вчене звання професора і з цього ж року до 1989 року він обіймав посаду завідувача кафедри неорганічної хімії, а наступних 10 років – професора кафедри. Одночасно в 1971 році був призначений проректором з наукової роботи університету та перебував на цій посаді впродовж 20 років. Багато зусиль приклав для вдосконалення наукової роботи Львівського університету імені Івана Франка. Його діяльність була скерована на збільшення обсягів бюджетних і госпдоговірних науково-дослідних робіт, ріст чисельності викладачів з науковими ступенями, залучення усіх викладачів до виконання науково-дослідної роботи, підвищення ефективності аспірантури, налагодження співпраці з науковими закладами інших міст і країн.

Відзначений почесними званнями заслужений діяч науки Української РСР (1979 р.), лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1984 р.), нагороджений орденом “Трудового Червоного Прапора” (1976 р.), значком Мінвузу СРСР (1978 р.), грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1984 р.), почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1999, 2004 рр.), а також пам’ятними та ювілейними медалями. Голова комітету кристалографів України (1986, 1993-2004 рр.), член Міжнародної спілки кристалографів, Соросівський професор (1994, 1995 рр.), стипендіат Президента України (з 1999 р.). Член редакційної колегії Вісника Львівського університету (серія хімічна), Українського хімічного журналу, міжнародного журналу Journal of Phase Equilibria. Член координаційної та видавничої рад Енциклопедії Львівського Університету. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, голова хемічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка (1992-2012 рр.).

Євген Гладишевський досягнув значних висот у професійній діяльності завдяки гострому розуму, організаторським здібностям, високій відповідальності, принциповості у поєднанні з добротою та справедливістю, чуйним ставленням до людей. Робота вимагала від нього багато сил та енергії, невичерпним джерелом яких була його родина. Він завжди користувався підтримкою і любов’ю близьких і рідних. З дружиною Тетяною Миколаївною (кандидат біологічних наук, доцент Львівського медичного інституту) прожив 60 років. Виховав доньку Надію (лікар спортивної медицини) та сина Романа (член-кореспондент НАН України, професор, доктор хімічних наук, нині завідувач кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка), радів успіхам онуків Юрія (молодший науковий співробітник) та Лідії (аспірантка), дочекався правнуків Андрія та Роксолани.

Євген Гладишевський був цікавим співрозмовником не лише на наукові теми, був надзвичайно ерудованою, багатогранною особистістю. Одне з найбільших його захоплень – альпінізм. Був членом альпіністської та туристичної секцій товариства “Наука”. Керував сходженнями четвертої категорії складності. Мав другий розряд і звання молодшого інструктора з альпінізму, організовував багатоденні піші та гірськолижні походи в Карпатах. Мав перший розряд з туризму. Особисто здійснив 11 зимових сходжень на найвищу вершину Карпат – Говерлу. Працював інженером з техніки безпеки високогірної аерогеологічної експедиції на Памірі, де здійснив піші та кінні походи по Алайському та Заалайському хребтах.

Євген Гладишевський – очевидець й учасник подій міжвоєнного періоду на Закарпатті. Його спогади були використані для створення документального фільму “Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939”. Втрата дорогої людини, вчителя, товариша, відображена у словах пластового побратима Ігоря Степановича Поповича:

    Ти відійшов в безмежну далечінь,
В космічну даль від рідного порога.
Янівський цвинтар, тишина… Амінь!
Душа твоя йде до Творця, до Бога!

А скільки міг ти ще для нас зробить,
А скільки міг ти ще порад нам дати.
О, львівська земле, земле пресвята!
До себе кличеш сина ти, як мати…

Твої діла пішли на цілий світ,
В них праця, поміч, біль і перемога.
Ти чесно склав пластунський заповіт,
Зробив усе, що тільки була змога.

Прощай, Євгене, вже на вік прощай,
Твій рідний Пласт, і друзі, і родина
З тобою будуть завжди, так і знай,
Щоби в Пласті воскресла Україна!

Вічная пам’ять!

    Вдячні учні

 

СВІТЛИНИ

 

 

Конкурс юних дослідників “Кристали”

Всеукраїнський конкурс юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського – 2019

 

18 травня 2019 року відбувся фінальний (очний) етап і підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського. Організаторами конкурсу були: Національний центр “Мала академія наук України”, кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка і Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”. Метою Конкурсу є популяризація знань з хімії та суміжних галузей науки, підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, залучення їх до науково-дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень Малої академії наук України. Основними завданнями Конкурсу є: залучення дітей та учнівської молоді до поглибленого вивчення хімії та інших природничих наук; розвиток пізнавальних інтересів дітей та учнівської молоді, організація їхньої самостійної та колективної пізнавальної діяльності; формування наукових основ і практичних навичок проведення наукового дослідження; підвищення загальноосвітнього рівня учнів, оволодіння ними вміннями самостійно безпечно працювати з хімічними реактивами, обробляти, аналізувати та представляти інформацію; стимулювання творчого самовдосконалення обдарованих дітей та учнівської молоді; підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді.

Конкурс проведено серед учасників двох вікових категорій: середня – школярі віком 6-12 років і старша – школярі 13-18 років. Під час першого (заочного) етапу конкурсу учасники середньої вікової категорії вирощували кристали з отриманих від організаторів реактивів, а учасники старшої вікової категорії готували та надсилали тези своїх наукових спостережень на тему “Анізотропія кристалів”. Під час другого (очного) етапу конкурсу відібрані 24 доповіді учасників старшої вікової категорії було представлено у вигляді стендових презентацій.

Під час урочистого засідання з нагоди підведення підсумків конкурсу до учасників і гостей конкурсу з вітальним словом виступили голова оргкомітету, член-кореспондент НАН України, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Роман Гладишевський, Директор департаменту освіти і науки ЛОДА Любомира Мандзій, Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, Голова Західного наукового центру НАН України і МОН України Зіновій Назарчук, завідувач відділу організаційно-масової роботи Малої академії наук України Людмила Гайдай, працівники Національного центру «Мала академія наук України під егідою ЮНЕСКО» Валентин Фречка та Наталія Панасенко і голова журі Конкурсу, професор кафедри загальної та координаційної хімії Університету Марії Кюрі-Склодовської, Зофія Жончинська, було зачитано вітання учасникам, організаторам та гостям Конкурсу від Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи та Президента МАН України Станіслава Довгого.

Для гостей урочистого засідання організатори приготували музичне вітання – концерт за участю студентів факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

За результатами оцінювання надісланих учасниками середньої вікової категорії кристалів переможцями конкурсу стали:

у номінації “Найякісніший кристал”учениця 1 класу НВО “СЗНЗ І ступеня “Гармонія” – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання “Контакт” Кіровоградської області Діана Джанієва та учень 3 класу Лисичанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 Луганської області В’ячеслав Карпенко;

у номінації “Найбільший кристал” учениця 4 класу Львівської СЗШ І ступеня №53 Аліна Дмитрук та учениця 6 класу Лозівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Харківської області Анна Еттіх;

у номінації “Найоригінальніший кристал”учениця 4 класу Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 м. Торецьк Донецької області Вероніка Мещишина та учениця 5 класу Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Донецької області Вікторія Ткаченко;

у номінації “Віртуальний кристал” учениця 5 класу Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка Валерія Дзюбинська та учень 4 класу Ліцею “Сихівський” м. Львова Маркіян Муць.

Усіх переможців конкурсу серед учасників середньої вікової категорії нагородили грамотами і призами.

Переможцями та призерами Конкурсу серед учасників старшої вікової категорії стали:

І місце:

учень 9 класу ОЗЗСО “Жидичинський ліцей” Ківерцівського району Волинської області Дмитро Скорубський (робота “Анізотропні властивості монокристалів плюмбум дийодиду”);

ІI місце:

учениця 11 класу Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Анастасія Мельницька (робота “Метод Віккерса як підтвердження анізотропії кристалів”);

учень 9 класу Львівського фізико-математичного ліцею Павло Турчиняк (робота “Кристаломорфологія і фізичні властивості алюмокалієвих галунів”);

ІII місце:

учень 10 класу Рівненського природничо-математичного ліцею “Елітар” Богдан Кучер (робота “Анізотропія провідності у плівкових рідкокристалічних композитах на основі ПВС”);

учень 9 класу Ліцею №28 м. Львова Дмитро Сидорчук (робота “Анізотропія та п’єзоелектричні властивості плюмбум(ІІ) цирконат-титанату”);

учениця 10 класу ОНЗ “Петрівський НВК “ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів” Знам’янського району Кіровоградської області Анна Холявінська (робота “Анізотропія світлопоглинання кристалів амоній нікол(II) сульфату гексагідрату, вирощених під впливом магнітного поля та поза його межами”).

Переможець та призери Конкурсу серед учасників старшої вікової категорії були відзначені грамотами, призами, а також преміями професора Євгена Гладишевського.

В заключній частині свята декан факультету культури і мистецтв Роман Крохмальний розповів присутнім про Львівський університет, історію його заснування і розвитку, а також звернув особливу увагу на можливості, які дає Університет студентам для навчання, професійного зростання, творчості наукової та громадської діяльності, декан хімічного факультету Григорій Дмитрів запросив школярів здобувати освіту саме у Львівському університеті, а директор Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді Іванна Бородчук висловила подяку всім учасникам та організаторам Конкурсу за плідну роботу.

Впродовж дня учасники і гості заходу мали змогу відвідати Музей історії Університету, оглянути виставку найкращих кристалів, вирощених учнями середньої вікової категорії, а також експонати Музею рудних формацій Львівського національного університету імені Івана Франка. Видано збірник учнівських наукових тез Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського.

 

 

СВІТЛИНИ

Світлини Ірини Токайчук

Всеукраїнський конкурс юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського – 2018

19 травня 2018 року відбувся фінальний (очний) етап і підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського. Організаторами конкурсу були: Національний центр “Мала академія наук України”, кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка і Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”. Метою Конкурсу є популяризація знань з хімії та суміжних галузей науки, підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, залучення їх до науково-дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень Малої академії наук України. Основними завданнями Конкурсу є: залучення дітей та учнівської молоді до поглибленого вивчення хімії та інших природничих наук; розвиток пізнавальних інтересів дітей та учнівської молоді, організація їхньої самостійної та колективної пізнавальної діяльності; формування наукових основ і практичних навичок проведення наукового дослідження; підвищення загальноосвітнього рівня учнів, оволодіння ними вміннями самостійно безпечно працювати з хімічними реактивами, обробляти, аналізувати та представляти інформацію; стимулювання творчого самовдосконалення обдарованих дітей та учнівської молоді; підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді.

Конкурс проведено серед учасників двох вікових категорій: середня – школярі віком 6-12 років і старша – школярі 13-18 років. Під час першого (заочного) етапу конкурсу учасники середньої вікової категорії вирощували кристали з отриманих від організаторів реактивів, а учасники старшої вікової категорії готували та надсилали тези своїх наукових спостережень на тему “Анізотропія кристалів”. Під час другого (очного) етапу конкурсу відібрані 24 доповіді учасників старшої вікової категорії було представлено у вигляді стендових презентацій.

Під час урочистого засідання з нагоди підведення підсумків конкурсу до учасників і гостей конкурсу з вітальним словом виступили голова оргкомітету, член-кореспондент НАН України, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Роман Гладишевський, Директор департаменту освіти і науки ЛОДА Любомира Мандзій, Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, було зачитано вітання учасникам, організаторам та гостям Конкурсу від директора Національного центру “Мала академія наук України” Оксена Лісового.

Музичний дарунок учасникам та гостям Конкурсу зробили молоді виконавці Дарина Бурнос та Альфонсо Олівер, які об’єднались у неймовірний тандем української мелодійності та італійського темпераменту.

За результатами оцінювання надісланих учасниками середньої вікової категорії кристалів переможцями конкурсу стали:

у номінації “Найякісніший кристал”учениця 5 класу Лозівської ЗОШ №1 Харківської області Анна Еттіх та учень 5 класу Спеціалізованої школи №8 м. Самбора Львівської області Орест Слутий;

у номінації “Найбільший кристал” учениця 7 класу Марганецької гімназії Дніпропетровської області Софія Черних та учень 6 класу Костянтинівської ЗОШ №3 Донецької області Ілля Шамардін;

у номінації “Найоригінальніший кристал”учень 5 класу Опорного закладу “Торецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №6” Донецької області Микита Дорофєєв та учень 3 класу Криворізької ЗОШ №43 Дніпропетровської області Микита Туганов;

у номінації “Віртуальний кристал” учениця 4 класу Тернопільської СЗШ І ступеня з поглибленим вивченням основ економіки Валерія Дзюбинська та учениця 4 класу Лиманського НВК “ЗОШ I-III ступенів-ДНЗ” №1 Донецької області Евеліна Пелипенко.

Усіх переможців конкурсу серед учасників середньої вікової категорії нагородили грамотами і призами.

Переможцями та призерами Конкурсу серед учасників старшої вікової категорії стали:

І місце:

учень 9 класу Курахівської гімназії “Престиж” Донецької області Кирило Ступін (робота “Оптичні явища в кристалах”);

ІI місце:

учень 8 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 м. Копичинці Тернопільської області Олександр Гук (робота “Кристали: кольори та світло”);

учениця 6(10) класу Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Анастасія Мельницька (робота “Вплив люмінесцентних речовин на структуру кристала”);

 ІII місце:

учень 11 класу Лисичанського багатопрофільного ліцею Луганської області Кирило Кошеленко (робота “Вивчення розсіяння та поглинання світла кристалічними середовищами при його віддзеркаленні”);

учениця 10 класу Кременчуцького НВК №4 Полтавської області Маргарита Лапшова (робота “Кристали із світла: фотохімічна нуклеація курячого яєчного лізоциму”);

учень 9 класу ОНЗ “Дмитрівська ЗШ ім. Т.Г. Шевченка” Кіровоградської області Олександр Терпак (робота “Зміна оптичних характеристик кристалів солі Мора та залізоамонійних галунів, вирощених під впливом магнітного поля”).

Переможець та призери Конкурсу серед учасників старшої вікової категорії були відзначені грамотами, призами, а також преміями професора Євгена Гладишевського.

Впродовж дня учасники і гості заходу мали змогу відвідати Музей історії Університету, оглянути фотовиставку найкращих кристалів, вирощених учнями середньої вікової категорії, а також експонати Музею рудних формацій Львівського національного університету імені Івана Франка. Видано збірник учнівських наукових тез Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського.

 

СВІТЛИНИ

Світлини Ірини Токайчук

Всеукраїнський конкурс юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського – 2017

 

20 травня 2017 року відбувся фінальний (очний) етап і підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського. Організаторами конкурсу були: Національний центр “Мала академія наук України”, кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка і Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”. Метою Конкурсу є популяризація знань з хімії та суміжних галузей науки, підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, залучення їх до науково-дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень Малої академії наук України. Основними завданнями Конкурсу є: залучення дітей та учнівської молоді до поглибленого вивчення хімії та інших природничих наук; розвиток пізнавальних інтересів дітей та учнівської молоді, організація їхньої самостійної та колективної пізнавальної діяльності; формування наукових основ і практичних навичок проведення наукового дослідження; підвищення загальноосвітнього рівня учнів, оволодіння ними вміннями самостійно безпечно працювати з хімічними реактивами, обробляти, аналізувати та представляти інформацію; стимулювання творчого самовдосконалення обдарованих дітей та учнівської молоді; підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді.

Конкурс проведено серед учасників двох вікових категорій: середня – учні 1-6 класів і старша – учні 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також вихованці (учні, слухачі) позашкільних навчальних закладів України. Під час першого (заочного) етапу конкурсу учні 1-6 класів вирощували кристали з отриманих від організаторів реактивів, а учні 7-11 класів готували та надсилали тези своїх наукових спостережень на тему “Кристали: таємниці росту та мистецтво синтезу”. Під час другого (очного) етапу конкурсу відібрані 18 доповідей учнів 7-11 класів було представлено у вигляді стендових презентацій.

Під час урочистого засідання з нагоди підведення підсумків конкурсу до учасників і гостей конкурсу з вітальним словом виступили голова оргкомітету, член-кореспондент НАН України, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Роман Гладишевський, директор департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда, головний спеціаліст сектору виховної роботи та дозвілля Олена Кондрат, завідувач відділу організаційно-масової роботи Малої академії наук України Людмила Гайдай і директор КЗ ЛОР “Львівська обласна академія наук учнівської молоді” Іванна Бородчук.

Для гостей урочистого засідання організатори приготували музичне вітання – концерт за участю студентів факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка та гурту автентичного співу народів Східної Європи “Ягуди”.

За результатами оцінювання надісланих учнями 1-6 класів кристалів переможцями конкурсу стали:

у номінації “Найбільший кристал”учениця 1 класу Маріупольського НВК “Ліцей-школа №14” Донецької області Даяна Лезкано та учениця 4 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м. Херсона Софія Краюшкіна;

у номінації “Найякісніший кристал”учениця 2 класу СЗШ I ступеня №53 з поглибленим вивченням англійської мови м. Львова Аліна Дмитрук і учениця 3 класу СЗШ №20 м. Кам’янське Дніпропетровської області Дар’я Яценко;

у номінації “Найоригінальніший кристал”учениця 6 класу Криворізького Жовтневого ліцею Дніпропетровської області Єлизавета Бєлоусова та учениця 3 класу Шепетівського НВК №3 Хмельницької області Софія Кондратюк;

у номінації “Віртуальний кристал” учениця 3 класу Тернопільської СЗШ І ступеня з поглибленим вивченням основ економіки Валерія Дзюбинська та учениця 3 класу Лиманського НВК “ЗОШ I-III ступенів-ДНЗ” №1 Донецької області Евеліна Пелипенко.

Усіх переможців конкурсу серед учнів 1-6 класів нагородили грамотами і призами.

Переможцями та призерами конкурсу серед учнів 7-11 класів стали:

І місце:

учениця 9 класу Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Анастасія Мельницька (робота “Визначення показника заломлення світла у вирощених кристалах”);

ІI місце:

учень 9 класу Кременчуцького ліцею №4 Полтавської області Максим Кіндра (робота “Дослідження росту кристалів міді в процесі відновлення катіонів Сu2+ металічним алюмінієм у гелі агару”);

учень 10 класу Вугледарського НВК “Політехнічний ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів” Донецької області Андрій Поляков (робота “Кристали часу”);

ІII місце:

учень 8 класу Енергодарського НВК №5 Запорізької області Володимир Белозьоров (робота “Дослідження динаміки росту кристалів залежно від змодельованих умов”);

учениця 11 класу Чернівецького ліцею №3 медичного профілю Олександра Пиптюк (робота “Кристали, що світяться”);

учень 9 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Кіровоградської області Сергій Слівінський (робота “Вплив магнітного поля на ріст кристалів залізного купоросу”).

Переможець та призери Конкурсу серед учнів 7-11 класів були відзначені грамотами, призами, а також преміями професора Євгена Гладишевського.

Видано збірник учнівських наукових тез Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського, а також збірник учнівських наукових тез минулорічного конкурсу “Від кристалів-гігантів до нанокристалів”.

 

СВІТЛИНИ

Світлини Ірини Токайчук

 

 

 

Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”

V Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії” – 2019

 

Близько 150 учасників з понад ста навчальних закладів загальної середньої, професійної та вищої освіти України 29 березня 2019 року взяли участь у V Науково-методичній конференції «Сучасні тенденції навчання хімії», яку вже п’ятий рік поспіль проводить кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Розпочала роботу конференції Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, яка, зокрема, акцентувала увагу на важливості вивчення природничих дисциплін: «Ціннісну платформу, логічні зв’язки та уявлення про світ дають саме природничі науки. При переході до Нової української школи найголовнішим завданням вчителів природничих наук, в тому числі і хімії, є зберегти мотивацію дитини до вивчення цих наук».

Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник відзначив провідну роль природничих наук у формуванні світогляду молоді і запевнив, що Університет завжди відкритий та органічно націлений на співпрацю зі школами.

У розмові з Міністром освітяни порушили теми невідповідності і непослідовності вивчення споріднених тем у навчальних програмах з хімії, фізики, математики та біології; неможливості одночасного вивчення теоретичних і практичних основ предмету через нестачу обладнання і реактивів, особливо у непрофільних школах і, як наслідок, втрату інтересу дитини до вивчення природничих дисциплін; недостатньої популяризації хімії на ринку праці.

Під час пленарної сесії завідувач відділу інтеграції вищої освіти і науки Інституту вищої освіти НАПН України, член-кореспондент НАПН України, професор Ольга Ярошенко наголосила на дослідницьких пріоритетах науково-педагогічних працівників закладів вищої педагогічної освіти. Професор кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Савчин порушила проблему інтеграції змісту хімії з іншими природничими науками. Вчитель хімії Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ ім. Івана Франка, народний вчитель України Лілія Олексин поділилася власним досвідом формування в учнів стійкого інтересу до вивчення хімії та особливостями підготовки їх до хімічних олімпіад. Завідувач кафедри хімії та методики викладання хімії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олег Блажко звернув увагу учасників конференції на методичні засади підготовки майбутніх вчителів профільного навчання хімії. У своїх доповідях учасники конференції торкалися ключових питань та проблем, які щоденно постають перед вчителями та ділилися власним досвідом.

Учасники обговорили питання навчання хімії у закладах середньої та професійної освіти, методичної підготовки хіміків у закладах вищої освіти, проблеми мотивації та формування стійкого інтересу до вивчення цієї науки, науково-дослідницьку та методичну складову діяльності вчителя і викладача, ознайомилися з інноваціями в хімічній освіті, пріоритетними напрямами наукових досліджень у галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителів.

Зокрема, доцент кафедри хімії і фармації Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Павло Самойленко розповів про шляхи модернізації навчальної програми з хімії на основі компетентнісного підходу.

Богдан Котур, професор кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, розглянув питання формування дослідницької компетентності з хімії в закладах середньої та вищої освіти.

Вчитель хімії Яворівської гімназії імені Осипа Маковея Ярослав Фітьо розказав про практичні та дослідницькі здібності учнів, які формуються у процесі учнівських експериментів як на уроках хімії, так і в домашніх умовах.

Завідувач міського методичного кабінету відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, практикуючий вчитель хімії Дрогобицької гімназії імені Богдана Лепкого Галина Марчук звернула увагу на адаптивне переосмислення освіти, піднявши важливе питання: «Як навчати всіх по-різному?».

Наталія Заціха, вчитель хімії КЗ ЛОР «Львівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат №1 І-ІІІ ступенів імені Богдана-Ігоря Антонича», наголосила на тому, що хімія – це гармонія природи, а тому її вивчення є чинником формування в учнів цілісної картини світу.

Завідувач кафедри аналітичної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка Лілія Дубенська приділила увагу елементам аналітичної хімії у навчальних програмах рівня стандарту та профільного рівня для закладів освіти та у програмах учнівських олімпіад.

Петро Іванченко, доцент Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, зауважив, що без вчителів не буде держави, адже вчитель – не лише професія, але і сильна особистість, спеціаліст зі сформованим світоглядом.

Студентка хімічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Анна Куліковець продемонструвала реалізацію STEM-освіти на прикладі робота Майло та LEGO Education WeDo.

Євгенія Біла-Лялька, доцент кафедри органічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, висловила та розвинула думку про те, що популяризація наукових знань є важливою умовою формування стійкого інтересу до вивчення предметів на прикладі органічної хімії.

Галина Косик, учитель хімії Авторської школи «Тривіта» міста Львова, показала використання бінарного уроку як форми інтегрованого навчання.

Галина Лущик, вчитель хімії середньої загальноосвітньої школи № 96 міста Львова, поділилася методами реалізації інтегрованого музейного уроку як засобу формування стійкого інтересу до вивчення хімії.

Вчитель хімії Ульвівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок» Іван Залівський поділився власним досвідом заохочення до вивчення хімії учнів художнього типу.

Оксана Окулова, вчитель хімії опорного закладу «Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Івана Франка», описала можливості використання елементів STEM-освіти на уроках хімії.

До уваги учасників конференції також представили громадський проект міста Львова – Lviv Open Lab, що відкриває учням нові можливості. «Там учні зможуть майструвати, створювати свої винаходи, проводити експерименти, слухати надихаючі лекції та читати цікаві книги», – висловила переконання координаторка проекту Олена Павлюк.

Не останню роль у організації такого відкритого для усіх охочих простору відіграв і ЛНУ ім. Івана Франка, адже команда студентів Університету взяла участь в ідеатоні Lviv Open Lab. Оксана Кос, студентка хімічного факультету, говорила про те, що такий простір інноваційної освіти буде не лише місцем для вивчання хімії на рівні освітньої програми, але і місцем втілення власних дослідницьких проектів.

Закривав конференцію декан хімічного факультету Григорій Дмитрів, який наголосив на важливості вчителів, адже без вчителя немає учня, без учня – студента, а без студента – університету. «Освіта є основою розвитку особистості, суспільства, нації та держави, а відтак саме від якості освіти залежить майбутнє України», – наголосив Григорій Степанович.

У заключному слові голова оргкомітету конференції проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський подякував присутнім за участь у конференції і побажав креативних рішень, нових контактів і прогресивних ідей, які працюватимуть на благо української освіти і науки. «Ми вельми цінуємо співпрацю вчителів у різних її проявах, як у процесі підготовки фахівців, так і в роботі з нашими студентами під час педагогічної практики. Двері університету завжди відкриті для вас і ваших вихованців. Запрошуємо на конкурси та олімпіади, екскурсії і дні відкритих дверей», – зазначив проректор.

Додамо, що за результатами роботи конференції було прийнято ухвалу.

 

 

 

СВІТЛИНИ

Світлини Ірини Токайчук

IV Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії” – 2018

 

 «Довго сам учись, якщо хочеш навчити інших»
Григорій Сковорода

 

14 квітня 2018 року кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка знову зібрала педагогів-новаторів на IV Науково-методичну конференцію «Сучасні тенденції навчання хімії». Основними напрямами роботи конференції були: навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методична підготовка хіміків у вищих навчальних закладах, мотивація та формування стійкого інтересу до вивчення хімії як важливої природничої науки, новітні інформаційні та комунікативні технології в хімічній освіті, науково-дослідницька складова діяльності вчителя хімії, пріоритетні напрями наукових досліджень у галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії. Особливу увагу цього року приділили взаємодії школа–університет, міжпредметній інтеграції, ролі хімічного експерименту та екологічному вихованню учнів.

У конференції взяли участь вчителі 37 закладів середньої освіти, викладачі, наукові співробітники, аспіранти і студенти 14 закладів вищої освіти з одинадцяти областей України та м. Києва. Вперше учасниками конференції стали учень спеціалізованої школи – колегіуму №16 м. Кам’янське та представник Небраського університету (Омаха, США).

Відкриваючи захід, член-кореспондент НАН України, професор, проректор з наукової роботи Університету Роман Гладишевський наголосив на важливості неперервної співпраці вчителів середніх шкіл і викладачів вищих навчальних закладів. «Як основне завдання конференції я бачу налагодження зв’язків між університетом і школою, між освітянами, науковцями і суспільством. Нам слід переконувати суспільство у пріоритетності вивчення природничих дисциплін, і хімії зокрема, як першооснови вирішення актуальних проблем сьогодення у галузі новітніх технологій, екології, енергетики і, врешті, безпеки та обороноздатності країни. Потрібно акцентувати увагу на прикладному значенні хімії як науки, і в свідомості школяра вибудовувати логічний ланцюжок від фундаментальних законів і правил до спостережуваних явищ та доступних матеріалів», – зазначив Роман Євгенович.

Привітальну промову виголосила директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Любомира Мандзій. Любомира Степанівна зауважила, що соціальна відповідальність університету у вигляді підтримки молодих педагогів та створення професійної спільноти вчителів хімії для обміну досвідом повинні стати першочерговими завданнями, які потрібно вирішити на шляху до створення Нової української школи. «Ця конференція є поштовхом до розвитку Всеукраїнської професійної спільноти вчителів хімії», – вважає Любомира Степанівна. Також була порушена тема фінансування сучасних кабінетів хімії, оскільки кошти вже виділено, однак кінцевий результат залежить від педагогічної ради школи та кореляції з результатами ЗНО. Любомира Степанівна зазначила, що покладає надію на збільшення кількості опорних навчальних закладів із поглибленим вивченням хімії в найближчому майбутньому.

Продовжив вітальне слово декан хімічного факультету Університету, професор Ярослав Каличак, який повідомив про ліцензування на факультеті спеціальності «Середня освіта (Хімія)» та звернувся до вчителів, заохочуючи їхніх учнів, які цікавляться природничими науками і хімією зокрема, до участі у Всеукраїнській олімпіаді Львівського національного університету імені Івана Франка з хімії та навчання на хімічному факультеті.

Конференцію цьогоріч розпочали зі вшанування пам’яті видатного вченого і педагога, засновника Львівської кристалохімічної школи, доктора хімічних наук, професора Львівського університету Євгена Гладишевського. У цей день минуло 94 роки з дня його народження. Про актуальність наукового доробку професора Гладишевського розповіла доцент Зіновія Шприка. «Більше 20 років Євген Іванович працював завідувачем кафедри неорганічної хімії Університету, 20 років був проректором з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка. Наукова спадщина Євгена Івановича  налічує 550 наукових праць: монографій, статей, авторських свідоцтв і патентів. Під керівництвом Є. І. Гладишевського захищено 31 кандидатську та 4 докторських дисертації», – зазначила вона.

Першою свою доповідь представила професор КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Марія Савчин. У доповіді йшлося про компетентнісний підхід до навчання, що є лише елементом цілої системи підходів до навчально-виховного процесу, принципами якої є цілісність, складність та організованість. «Компетентнісний підхід є своєрідним містком між школою та реальним життям, адже зосереджує увагу не на нагромадженні фактів і теорій, а на розвитку знань і вмінь з їх подальшим застосуванням не лише в умовах навчання, але і справжнього життя».

Про формування дослідницької компетенції школярів шляхом використання цифрових вимірювальних пристроїв розповіли професор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Ірина Курмакова та вчитель хімії та біології Київської «Міжнародної французької школи» Олександр Скуловатов.

У своїй доповіді доцент Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Юлія Бохан розглянула сучасні методологічні проблеми викладання аналітичної хімії при підготовці майбутніх вчителів природничих дисциплін.

Учитель хімії Авторської школи «Тривіта» міста Львова Галина Косик на своєму прикладі представила використання інноваційної форми навчання з реалізації міжпредметних зв’язків – бінарного уроку з хімії та християнської етики для учнів 7 класу на тему «Вода – це життя».

Доцент Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Павло Самойленко запропонував як використовувати історичний, логічний та історико-логічний науково-методичні підходи при вивченні Періодичного закону, Періодичної системи хімічних елементів та будови атома у 8 класі в залежності від рівня пізнавальної діяльності учнів.

Данііл Озерний, учень комунального закладу «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня – колегіум №16» Кам’янської міської ради, звернув увагу на методологію інтегрованого викладання хімії та іноземної мови і поділився досвідом успішної реалізації програми «Хімія англійською».

Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Яцишин приділив увагу хімічній та екологічній освіті в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. «Екологічна освіта повинна отримати статус пріоритетної», – вважає він. Прикладом для наслідування Михайло Миколайович назвав колишнього мера Калуша І.С. Насалика, який привчив наймолодше покоління до проблем сортування і зберігання сміття.

Ольга Жак, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка  ознайомила присутніх із навчальним планом підготовки бакалаврів з галузі знань «Середня освіта» за спеціальністю «Хімія», продемонструвала  відмінності від навчального плану підготовки бакалаврів з галузі знань «Природничі науки», розповіла про тривалість навчання, нормативні та вибіркові навчальні дисципліни і види практик, які очікують майбутніх студентів.

Вчитель-методист Львівської спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №28 з поглибленим вивченням німецької мови Віра Чаплагіна описала труднощі, які виникають при використанні іноземних мов на уроках хімії. Найважливіше, чого необхідно досягнути на бінарному чи інтегрованому уроці, на її думку, – це розуміння учнями основних хімічних термінів іноземною мовою. Іншою темою, яку обговорила Віра Миколаївна, було використання туристичної поїздки учнів для формування інтересу до вивчення хімії на прикладі створення учнівського проекту під час поїздки у Краків.

Завершив перше засідання конференції доктор хімічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Неділько. Його доповідь про місце хімічного експерименту в школі чітко показала сучасні проблеми у хімічній освіті школярів. Експеримент передбачає перетворення знань в переконання і під час нього учень повинен виступати в ролі дослідника та генератора ідей. Серед питань, які порушив професор Неділько, були зростання цінності життя і безпека при виконанні дослідів, матеріальна база шкіл, проблеми зберігання, обліку реактивів й утилізації відходів, недостатній рівень підготовки вчителів, зменшення емоційного ефекту, спричиненого дослідами, прагматична спрямованість учнів з точки зору практичного використання, втрата елементу невизначеності.

На початку другого засідання свою роботу презентувала Наталія Паращак, вчитель хімії Трускавецького навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа №2 – гімназія», яка запропонувала використовувати домашній хімічний експеримент для розвитку дослідницьких інтересів учнів на уроках хімії і показала наскільки творчо та захоплено її учні відносяться до таких завдань.

Людмила Пуцило, вчитель хімії опорного закладу «Підкамінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», розповіла про розвиток життєвих компетентностей як один із аспектів у формуванні стійкого інтересу до вивчення хімії. У своєму спілкуванні з учнями Людмила Іванівна намагається з’ясовувати шляхи розв’язання особистісно-моральних проблем, які мають стосунок до хімії.

Доцент Херсонського державного університету Олександр Речицький презентував контролюючу програму для вивчення органічної хімії, яка містить понад 2000 різнорівневих завдань із варіантами відповідей, при цьому при виборі неправильної відповіді студент отримує додаткове завдання легшого рівня і теоретичний матеріал для актуалізації знань. Дворічна апробація програми як складової електронного підручника програмованого навчання органічної хімії дозволила виявити й усунути недоліки  у формулюванні завдань.

Мар’яна Лукомська, вчитель хімії Розвадівської загальноосвітньої школи,  присвятила свою доповідь використанню інтернет-ресурсів для підвищення якості шкільної хімічної освіти. Мар’яна Євгенівна розповіла, що залежно від матеріального рівня забезпечення школи, учні можуть здійснювати пошуки онлайн, використовувати матеріали, які перебувають на сервері школи або користуватися власними смартфонами і планшетами для пошуку необхідної інформації.

Вчитель хімії Сокальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Надія Петришак повідомила про розвивальне навчання в процесі вивчення хімії засобами інтерактивних технологій, опорних схем і таблиць. Надія Богданівна продемонструвала методику застосування таблиць і опорних схем для вивчення нового, узагальнення і систематизації та для контролю й корекції здобутих знань.

Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Олексій Павлюк вважає, що освіта більше не може концентруватися на ізольованих галузях знань, більшість з яких не має застосування у житті. У своїй доповіді він розглянув особливості STEM-освіти – нового підходу до освітнього процесу, який не лише спрямовує увагу на природничо-науковий компонент навчання та інноваційні технології, але й активно розвиває творчу складову особистості та критичне мислення.

Ця доповідь викликала жваву дискусію в аудиторії і її логічним продовженням стало повідомлення доцента Львівського національного університету імені Івана Франка Григорія Дмитріва про досвід впровадження STEM-освіти в Університеті Небраски (Омаха, США). Григорій Степанович окреслив посилену співпрацю Університету зі школами та позашкільними закладами освіти, серед іншого розповів про літні школи для вчителів.

Вдалим завершенням другого засідання став вірш «Учителю…», який продекламувала вчитель хімії Словітського навчально-виховного комплексу Ірина Переймибіда.

Питання і проблеми, які порушували учасники конференції, підсумовані в ухвалі конференції.

В цілому, IV Науково-методична конференція «Сучасні тенденції навчання хімії» досягла своєї головної мети – це обмін ідеями і досвідом, а також пошук партнерів для подальшої співпраці. Навчання – це безупинний процес, і лише та людина здатна навчити, яка і сама готова вчитися. Приємно, що кожного року кількість учасників конференції збільшується, що є беззаперечним свідченням того, що вчителі і викладачі хочуть змінюватися, навчатися і навчати в умовах постійного прогресу.

 

 

 

Програма конференції

Дізнатись більше

 

СВІТЛИНИ

Світлини Ярослава Токайчука

 

 

 

Chemistry of metals and alloys
Школа молодих науковців
International Conference on Crystal Chemistry of Intermetallic Compounds
Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук»

 

 

Кафедра неорганічної хімії Львівського університету була заснована в 1895 році. Викладачі читали курси неорганічної, аналітичної та фізичної хімії для студентів філософського, медичного та природничого факультетів. З 1945 року кафедра увійшла в склад хімічного факультету і готує хіміків-неорганіків.

Кафедра розміщена в будинку хімічного факультету, вул. Кирила і Мефодія, 6. Площа приміщень кафедри поступово збільшувалася від 200 м2 у 1895 році до 1400 м2 у 2019 році. Нині це дві аудиторії, дві навчальні лабораторії (неорганічної хімії та обчислювальна), шість науково-дослідницьких лабораторій (плавильна, термічна, склодувна, металографічна, рентгенівська, фізичних властивостей).

Штат кафедри збільшився від трьох працівників у 1895 році (професор, асистент, лаборант) до 56 у 2018 році (чотири професори, вісім доцентів,  два завідувачі лабораторій, чотири інженери, чотири лаборанти, 23 наукових працівників, 11 аспірантів). Над виконанням наукової роботи на замовлення промислових і наукових організацій на кафедрі працювало від трьох (у 1970 році) до 35 (у 1990 році) штатних співробітників.

Завідувачі кафедри: професори Б. Ляхович (1896-1903 рр.), С. Толлочко (1905-1935 рр.), В. Тшебятовський (1938-1945 рр.), Є. Черкашин (1945-1968 рр.), Є. Гладишевський (1968-1989 рр.), О. Бодак (1989-2005 рр.), Р. Гладишевський (з 2006 року).

Професори кафедри, доктори наук: З. Вейберґ, В. Кемуля, З. Клеменсевич, Ю. Кузьма, О. Заречнюк, Р. Сколоздра, М. Миськів, В. Павлюк, Б. Котур, Я. Каличак, Б. Михалічко. Доктори наук: П.-Б. Крип’якевич, В. Олійник, А. Федорчук, В. Бабіжецький.

Викладачі кафедри, кандидати наук: Ф. Деркач, О. Соболєва, М. Теслюк, І. Залуцький, Д. Семенишин, В. Телегус, Я. Ярмолюк, А. Преварський, О. Кошель, В. Кінжибало, І. Мокра, З. Яремко, Л. Лисенко, В. Печарський, Ю. Гринь, П. Завалій, Т. Процайло, П. Стародуб, В. Заремба, Г. Тиванчук, О. Харченко, З. Шпирка, В. Яртись, Р. Рихаль, П. Саламаха, М. Коник, Г. Дмитрів, Ю. Тиванчук, О. Павлюк, Н. Муць, О. Зелінська, С. Пукас.

Серед наукових співробітників працюють (або працювали) кандидати наук, провідні та старші наукові співробітники: В. Марків, Ю. Ворошилов, В. Бурнашова, О. Змій, Т. Янсон, Е. Мельник, Л. Аксельруд, Є. Марусин, Б. Белан, М. Маняко, О. Січевич, М. Федина, Л. Ромака, Ю. Стадник, О. Процик, О. Олексин, О. Сологуб, О. Мякуш, В. Бабіжецький, А. Горинь, П. Демченко, Х. Міліянчук, Я. Токайчук, а також висококваліфіковані спеціалісти Ю. Гореленко та В. Давидов. На посадах завідувачів лабораторіями, інженерів, лаборантів і техніків в різний час працювало близько 120 осіб. Ряд співробітників і аспірантів кафедри після захисту кандидатських дисертацій одержали посади на інших кафедрах Львівського університету або в інших установах і в інших державах.

З 1945 року кафедра готує викладачів і науковців для вищих навчальних закладів, учителів хімії, спеціалістів для хімічних лабораторій наукових установ і підприємств.

У 80-х роках минулого століття функціонували дві філії кафедри на базі Фізико-механічного інституту АН УРСР і Науково-виробничого об’єднання “Автопромпокриття”. У 1978 році кафедра разом з фізичним факультетом створила філію в Інституті матеріалів, яка згодом стала окремою кафедрою радіоелектронного матеріалознавства.

У 1981-1994 роках при кафедрі існувала бюджетна науково-дослідна проблемна лабораторія “Фізико-хімічного аналізу металічних систем і кристалохімії інтерметалічних сполук”.

Серед перших докторів наук підготовлених на початку XX століття проф. С. Толлочком, які працювали в галузі неорганічної, фізичної хімії та хімічної технології та згодом стали професорами, були З. Клеменсевич, В. Кемуля та З. Вейберґ. Підготовка докторів наук на кафедрі відновилась у 50-х роках минулого століття. В результаті, 23 кандидатів наук захистили докторські дисертації: Є. Черкашин, Є. Гладишевський, П.-Б. Крип’якевич, Ю. Кузьма, О. Заречнюк, О. Бодак, Р. Сколоздра, М. Миськів, В. Павлюк, Б. Котур, В. Олійник, Б. Михалічко, Р. Гладишевський, Я. Каличак, А. Федорчук, В. Бабіжецький та Ю. Ворошилов, В. Яртись, Д. Семенишин, Л. Василечко, І. Завалій, Л. Гулай, А. Стецьків, які захистили дисертації працюючи в інших установах. Крім того, за кордоном були затверджені у званні професора ще чотири кандидати наук, випускники кафедри: В. Печарський і П. Завалій (США), Ю. Гринь (Німеччина), Я. Філінчук (Бельгія).

 

ЗАВІДУВАЧІ КАФЕДРИ

Броніслав Ляхович
(1856-1903)
керував кафедрою з 1896 по 1903 рік

 

Станіслав Толлочко
(1868-1935)
керував кафедрою з 1905 по 1935 рік

 

Володимир Тшебятовскі
(1906-1982)
керував кафедрою з 1938 по 1945 рік

 

Євген Черкашин
(1905-1982)
керував кафедрою з 1945 по 1968 рік

 

Євген Гладишевський
(1924-2012)
керував кафедрою з 1968 по 1989 рік

 

Оксана Бодак
(1942-2005)
керувала кафедрою з 1989 по 2005 рік

 

Роман Гладишевський
(1958)
керує кафедрою з 2006 року

 

Працівники кафедри неорганічної хімії (1960 рік).
Зліва направо: І. Смолянінов, Ю. Колесниченко, М. Теслюк, Є. Черкашин,
О. Соболєва, Є. Гладишевський, Ю. Кузьма, П.-Б. Крип’якевич, І. Залуцький,
Ф. Деркач, В. Телегус.

 

У перші три десятиліття наукова тематика кафедри була спрямована, в основному, на дослідження природної сировини Галичини – нафти, природних газів, солей і мінеральних вод, питань органічної, фізичної та аналітичної хімії, хімічної технології та хімії металів. З 1945 року наукові праці стосуються проблем неорганічної хімії, зокрема, кристалохімії інтерметалічних сполук. Науковці кафедри дослідили взаємодію 60 хімічних елементів у близько 2600 потрійних системах: побудували ізотермічні перерізи діаграм стану для майже 1100 систем, встановили утворення понад 7000 нових сполук, визначили кристалічну структуру 6000 сполук, що належать до 750 структурних типів, відкрили 430 нових структурних типів. Встановлено низку закономірностей взаємодії компонентів у металічних системах; створено загальновизнану систематику структурних типів інтерметалічних сполук за координаційними характеристиками атомів; розглянуто види спорідненостей між структурними типами інтерметалічних сполук; встановлено можливі способи переходів одних типів в інші; систематизовано структурні типи неорганічних сполук за кристалографічними та кристалохімічними ознаками. У 80-х роках минулого століття на кафедрі сформувався науковий напрям кристалохімія комплексних сполук галогенідів купруму(І) з органічними. лігандами; синтезовано та визначено кристалічну структуру понад 250 раніше невідомих сполук. З кінця ХХ століття на кафедрі вивчаються також оксиди – високотемпературні надпровідники та гідриди – акумулятори водню. Сьогодні можна вважати, що науковці кафедри заклали основи сучасної кристалохімії неорганічних сполук і тому досягнення кафедри заслужено визнані як кристалохімічна наукова школа. Сьогодні на кафедрі працюють наукові групи під керівництвом проф. Р. Гладишевського, Б. Котура, М. Миськіва та В. Павлюка.

З 1994 року кафедра одержує додаткове фінансування науково-дослідних робіт у виді колективних ґрантів, у виконанні яких зацікавлені українські та міжнародні наукові центри. Кафедра – організатор низки різноманітних наукових конференцій, нарад, семінарів і шкіл, для участі в яких запрошуються провідні вчені багатьох країн.

Вчені-неорганіки, лауреати державних премій: Євген Гладишевський – заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979 р.), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1984 р.); Оксана Бодак – лауреат премії Ленінського комсомолу (1976 р.), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1984 р.), заслужений професор Львівського університету (2001 р.); Мар’ян Миськів – заслужений професор Львівського університету (2005 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007 р.); Роман Гладишевський, Богдан Котур, Володимир Павлюк, Василь Заремба, Юрій Стадник лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (2008 р.) у складі творчого колективу за цикл праць “Інтерметаліди, гідриди та оксиди як основа нових енергоощадних матеріалів”.

Наукові меценати кафедри: М. Бєлов – академік АН СРСР, директор Інституту кристалографії, завідувач кафедри кристалографії Московського університету; І. Францевич – академік АН УРСР, директор Інституту проблем матеріалознавства, що нині має його ім’я, а також його сподвижники академіки АН УРСР В. Єременко та В. Свєчніков і член-кореспондент АН УРСР Г. Самсонов; В. Тшебятовський – президент Польської АН, директор Інституту низьких температур і структурних досліджень, що нині має його ім’я; Є. Соколовська та С. Дунаєв – завідувачі кафедри загальної хімії Московського університету; В. Скопенко – академік НАН України, ректор Київського університету, герой України; С. Волков – академік НАН України, директор Інституту загальної та неорганічної хімії; В. Панасюк – академік НАН України, директор Фізико-механічного інституту; І. Юхновський – академік НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем; Е. Парте, К. Івон і Р. Флюкігер – професори Женевського університету; В. Печарський – професор кафедри матеріалознавства Університету штату Айова; Ю. Гринь – директор Інституту хімічної фізики твердого тіла товариства Макса Планка.

Співробітники

завідувачГЛАДИШЕВСЬКИЙ Роман Євгеновичзавідувач
професорКОТУР Богдан Ярославовичпрофесор
професорМИСЬКІВ Мар’ян Григоровичпрофесор
професорПАВЛЮК Володимир Васильовичпрофесор
доцент (сумісник)ДМИТРІВ Григорій Степановичдоцент (сумісник)
доцентЗАРЕМБА Василь Івановичдоцент
доцентЗАРЕМБА Оксана Іванівнадоцент
доцентЗЕЛІНСЬКА Оксана Ярославівнадоцент
доцентКОНИК Марія Богданівнадоцент
доцент, науковий співробітник (сумісник)МУЦЬ Наталія Михайлівнадоцент, науковий співробітник (сумісник)
доцентПАВЛЮК Олексій Вікторовичдоцент
доцент, старший науковий співробітник (сумісник)ПУКАС Світлана Ярославівнадоцент, старший науковий співробітник (сумісник)
доцентШПИРКА Зіновія Михайлівнадоцент
провідний науковий співробітникАКСЕЛЬРУД Лев Григоровичпровідний науковий співробітник
провідний науковий співробітникБАБІЖЕЦЬКИЙ Володимир Станіславовичпровідний науковий співробітник
провідний науковий співробітникБЕЛАН Богдана Дмитрівнапровідний науковий співробітник
провідний науковий співробітникДЕМЧЕНКО Павло Юрійовичпровідний науковий співробітник
провідний науковий співробітникРОМАКА Любов Петрівнапровідний науковий співробітник
провідний науковий співробітникСТАДНИК Юрій Володимировичпровідний науковий співробітник
старший науковий співробітникГОРИНЬ Андрій Маркіяновичстарший науковий співробітник
старший науковий співробітникКУЖЕЛЬ Богдан Степановичстарший науковий співробітник
старший науковий співробітникМАНЯКО Микола Богдановичстарший науковий співробітник
старший науковий співробітник, доцент (сумісник)МІЛІЯНЧУК Христина Юріївнастарший науковий співробітник, доцент (сумісник)
старший науковий співробітник (сумісник)НИЧИПОРУК Галина Павлівнастарший науковий співробітник (сумісник)
старший науковий співробітникСЛИВКА Юрій Івановичстарший науковий співробітник
старший науковий співробітник, доцент (сумісник)ТОКАЙЧУК Ярослав Олексійовичстарший науковий співробітник, доцент (сумісник)
науковий співробітникЗЕЛІНСЬКИЙ Анатолій Вікторовичнауковий співробітник
науковий співробітникЛЕВИЦЬКИЙ Володимир Олексійовичнауковий співробітник
науковий співробітникОЩАПОВСЬКИЙ Ігор Валентиновичнауковий співробітник
науковий співробітникСЕМУСЬО Наталія Зеновіївнанауковий співробітник
науковий співробітникТАРАСЮК Іван Івановичнауковий співробітник
молодший науковий співробітникГОРЯЧА Мирослава Миронівнамолодший науковий співробітник
молодший науковий співробітникДЕЛЕНКО Тарас Олеговичмолодший науковий співробітник
молодший науковий співробітникКЛИМЕНТІЙ Настасія Олегівнамолодший науковий співробітник
молодший науковий співробітникКОРДАН Василь Михайловичмолодший науковий співробітник
молодший науковий співробітникМАЦЕЛКО Оксана Василівнамолодший науковий співробітник
завідувачГЕРМАН Нестор Володимировичзавідувач
інженерЛЕВИЦЬКА Володимира Володимирівнаінженер
інженерМАКСИМІВ Оксана Іванівнаінженер
інженерМАТВІЇШИН Людмила Олександрівнаінженер
інженерМІНДРУЛ Ганна Василівнаінженер
старший лаборантЛЕВИЦЬКА Богдана Миколаївнастарший лаборант
старший лаборантПАНЬКІВ Роксолана Олегівнастарший лаборант
лаборантБОНДАРЕНКО Світлана Володимирівналаборант
лаборантКРАВЧУК Оксана Ярославівналаборант
аспірантДАНКЕВИЧ Роман Васильовичаспірант
аспірантДОМІНЮК Наталія Ігорівнааспірант
аспірантЗАРЕМБА Назар Васильовичаспірант
аспірантЗІНЬКО Ліана Андріївнааспірант
аспірантМАРИСКЕВИЧ Данило Тарасовичаспірант
аспірантМІЛАШЮС Вікторія Едуардівнааспірант
аспірантНИТКА Віталій Володимировичаспірант
аспірантПАВЛЮК Назар Володимировичаспірант
аспірантРОМАНІВ Іванна Михайлівнааспірант
аспірантСТЕЦЬКІВ Ірина Андріївнааспірант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

  1. Павлюк В.В., Шпирка З.М. Робоча програма та плани лабораторного практикуму з курсу “Неорганічна хімія” для студентів 1-го курсу біологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006, 16 с.
  2. Шпирка З.М., Мокра І.Р., Бодак О.І. Методичні матеріали до вивчення курсу “Методика навчання хімії” для студентів заочної форми навчання біологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006, 49 с.
  3. Стародуб П.К., Коник М.Б. Методичні вказівки і завдання для самостійного опрацювання до курсу “Загальна і неорганічна хімії” для студентів 1 курсу геологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006, 32 с.
  4. Гладишевський Р.Є., Стародуб П.К. Неорганічна хімія для студентів геологічного факультету заочного навчання. Курс для дистанційного навчання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006, http://dl.lnu.edu.ua.
  5. Дмитрів Г.С., Павлюк В.В. Лабораторний практикум з неорганічної хімії (для студентів Природничого коледжу). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006, 78 с.
  6. Gladyshevskii R.E. Methods to Determine Crystal Structures (навчальний посібник англійською мовою). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007, 135 с.
  7. Кінжибало В.В. Програма і методичні матеріали до курсу “Методика навчання хімії” (для студентів хімічного факультету). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007, 156 с.
  8. Українець А.М., Каличак Я.М., Дутка В.С., Левицька Г.Д., Кінжибало В.В. Конкурсні тестові завдання з хімії. Видання восьме, виправлене. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007, 212 с.
  9. Котур Б.Я., Заремба В.І. Робоча програма і методичні вказівки з курсу “Хімія” для студентів спеціальностей 6.070800 та 6.070700. Львів. Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007, 23 с.
  10. Дмитрів Г.С., Павлюк В.В. Загальна та неорганічна хімія. Навчальний посібник для студентів нехімічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008, 300 с.
  11. Гореленко Ю.К., Гладишевський Р.Є., Стадник Ю.В., Ромака Л.П., Горинь А.М. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із спецкурсів “Електричні та магнітні властивості неорганічних матеріалів” і “Сучасні неорганічні матеріали” для студентів хімічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008, 30 с.
  12. Стародуб П.К., Муць Н.М., Шпирка З.М. Методичні матеріали до вивчення курсу “Загальна та неорганічна хімія” для студентів заочної форми навчання геологічного факультету (напрям 40103 “Геологія”). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008, 73 с.
  13. Котур Б.Я. Робоча програма з курсу “Хімія з основами біогеохімії” для студентів геологічного факультету заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008, 11 с.
  14. Стародуб П., Шпирка З., Муць Н., Ничипорук Г. Перевір себе. Навчальний посібник для студентів нехімічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Львів: ТОВ “Поліграфія”, 2009, 216 с.
  15. Павлюк О.В., Миськів М.Г. Методичні рекомендації “Сучасні програми для зображення хімічних формул” для студентів хімічного факультету. Львів: ТЗОВ “Діпіай”, 2010, 76 с.
  16. Стародуб П.К., Коник М.Б., Ничипорук Г.П. Робоча програма та методичні вказівки до вивчення курсу “Хімія” для студентів 1 курсу геологічного факультету спеціальності 6040103 “геологія”. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010, 27 с.
  17. Гладишевський Р., Мартінек С., Пукас С. (ред. Гладишевський Є.). Професор Євген Черкашин. Життя в науці : бібліографічний довідник. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011, 96 с.
  18. Gladyshevskii R.E. Methods to Determine Crystal Structures (навчальний посібник англійською мовою). Видання друге. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011, 135 с.
  19. Стародуб П.К., Ничипорук Г.П. Робоча програма педагогічної практики для студентів IV курсу хімічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011, 39 с.
  20. Шпирка З.М., Зелінська О.Я. Програма і методичні матеріали до педагогічної практики студентів-магістрів хімічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011, 45 с.
  21. Котур Б.Я. Робоча програма навчальної дисципліни та методичні вказівки до вивчення курсу “Хімія неорганічна” для студентів напряму підготовки 0401 Біологія спеціальності 7.04010201-Біологія. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011, 37 с.
  22. Шпирка З.М. Робоча програма навчальної дисципліни та методичні матеріали до вивчення курсу “Методика викладання хімії” для студентів гуманітарно-природничого факультету Інституту післядипломної освіти. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011, 55 с.
  23. Стародуб П., Шпирка З., Муць Н., Ничипорук Г. (ред. Гладишевський Р.Є.). Перевір себе 2. Неорганічна хімія в задачах. Навчальний посібник для студентів нехімічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012, 220 с.
  24. Павлюк О.В., Миськів М.Г. Вибрані розділи кристалохімії неорганічних сполук. Частина Навчальний посібник. Львів: ТЗОВ “Діпіай”, 2012, 124 с.
  25. Шпирка З.М. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Фізико-хімічний аналіз (діаграми стану)” для студентів хімічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012, 27 с.
  26. Павлюк В.В., Шпирка З.М. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Неорганічна хімія” для студентів біологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012, 42 с.
  27. Шпирка З.М., Коник М.Б. Методичні рекомендації до комплексного державного іспиту (дисципліна “Методика викладання хімії”) для студентів біологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012, 48 с.
  28. Коник М.Б., Стародуб П.К., Ничипорук Г.П. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Хімія” для студентів І курсу геологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012, 72 с.
  29. Gladyshevskii R.E. Methods to Determine Crystal Structures (навчальний посібник англійською мовою). Видання друге. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2013, 135 с.
  30. Котур Б.Я., Шпирка З.М., Ничипорук Г.П., Зелінська О.Я. Фізико-хімічний аналіз багатокомпонентних систем. Лабораторий практикум. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2013, 104 с.
  31. Гладишевський Р.Є., Пукас С.Я. Прикладна кристалохімія. Практикум. Львів: ТзОВ “Діпіай”, 2013, 62 с.
  32. Дмитрів Г.С. Неорганічна хімія. Методичні вказівки для лабораторних занять та самостійної роботи з студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія заочної форми навчання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014, 60 с.
  33. Коник М.Б., Шпирка З.М. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Методика викладання хімії” для студентів біологічного факультету. Львів: Малий видавничий центр біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014, 48 с
  34. Коник М.Б. Стародуб П.К., Ничипорук Г.П. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Хімія” для студентів І курсу геологічного факультету. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014, 72 с.
  35. Стародуб П.К., Ничипорук Г.П. Тестовий контроль знань з дисципліни “Хімія”. Методичні матеріали для студентів І курсу геологічного факультету, напрям 6.40103 “Геологія”. Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014, 142 с.
  36. Gladyshevskii R.E. Methods to Determine Crystal Structures (навчальний посібник англійською мовою). Видання третє. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2015, 135 с.
  37. Гладишевський Р.Є., Пукас С.Я. Прикладна кристалохімія. Практикум. Видання друге. Львів: ТзОВ “Діпіай”, 2015, 62 с.
  38. Котур Б.Я. Хімія. Практикум. Органайзер самостійної роботи студентів. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2015, 136 с.
  39. Заремба В.І., Ничипорук Г.П., Муць Н.М. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Загальна хімія” для студентів І курсу фізичного факультету, напряму підготовки 6.040203 “Фізика”. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2015, 32 с.
  40. Гладишевський Р.Є. Прикладна кристалохімія. Практикум. Видання третє, доповнене. Львів: ТзОВ “Діпіай”, 2016, 100 с.
  41. Міліянчук X.Ю., Гладишевський Р.Є. Розрахункові завдання з магнетизму в курсі “Фізичні властивості неорганічних матеріалів”. Львів: ТзОВ “Діпіай”, 2017, 31 с.
  42. Демченко П.Ю., Гладишевський Р.Є. Мікроструктурі ефекти в матеріалах: теорія та практика. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2017, 36 с.
  43. Павлюк О.В., Ничипорук Г.П. Робоча програма та методичні матеріали для проходження педагогічної практики студентів IV курсу хімічного факультету. – Львів: ТзОВ “Діпіай”, 2017, 32 с.
  44. Шпирка З.М. Методика викладання хімії. Практикум [за ред. чл.-кор. НАН України, проф.  Гладишевського Р.Є.]. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2018, 190 с.
  45. Шпирка З.М., Зелінська О.Я. Програма і методичні матеріали до педагогічної (асистентської) практики студентів ОС “Магістр – хімічного факультету. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2018, 46 с.
  46. Павлюк О.В., Муць Н.М., Заремба О.І. Розрахункові задачі в шкільному курсі хімії. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2019. – 75 с.
  47. Коник М.Б., Муць Н.М. Робоча програма і методичні рекомендації до вивчення дисциплін “Хімія” і “Неорганічна хімія” для студентів I курсу геологічного факультету спеціальності 103 “Науки про землю” та спеціалізації “Геологія”. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2019. – 68 с.

Дослідження

Наукові дослідження на кафедрі неорганічної хімії виконуються в рамках наукової школи “Кристалохімія”, науковий напрямок “Кристалохімія інтерметалічних сполук” і стосуються інтерметалідів і споріднених сполук – гідридів, оксидів, металоорганічних сполук.  У 2019 році на кафедрі працювали 49 науковців, з них 1 член-кореспондент НАН України, 4 доктори і 29 кандидатів наук, 12 аспірантів; співробітники виконували 4 держбюджетні науково-дослідні теми, 1 міжнародну госпдоговірну тему, 1 тему в межах робочого часу викладачів, 1 НДР в рамках українсько-чеського науково-технологічного співробітництва та 1 міжнародний ґрант. Виконання тем забезпечили 22 штатні співробітники науково-дослідної частини: 6 провідних, 6 старших, 5 наукових співробітників і 5 молодших наукових співробітників. У 2019 році один науковий працівник кафедри отримав вчене звання старший дослідник. Вчені кафедри за час існування наукової школи зробили вагомий внесок у розвиток неорганічної хімії, кристалохімії, матеріалознавства. При кафедрі успішно функціонують докторантура та аспірантура, до наукової роботи залучаються студенти.

Відповідно до наказу МОН України № 444 від 02.05.2018 р. на базі кафедри функціонує Центр колективного користування науковим обладнанням “Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук”.

Доробок кафедри в галузі кристалохімії інтерметалічних сполук становить 20% світових досягнень. У 2019 році побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану 1 чотирикомпонентної системи, 39 потрійних металічних систем, 20 квазіподвійних систем за участю лужних, лужноземельних, рідкісноземельних металів, перехідних d-елементів і p-елементів III-VI груп, визначено кристалічну структуру 175 інтерметалідів і 30 гідридів, оксидів, халькогенідів, халькогенгалогенідів і комплексних сполук, відкрито низку нових структурних типів, описано алгоритм пошуку кристалохімічних закономірностей. Для синтезованих сполук досліджено каталітичні, воденьсорбційні, електрохімічні, електротранспортні, термоелектричні та магнітні властивості. Термометричні інтерметалічні матеріали – сплави твердого розчину на основі фази напів-Гейслера Ti1-xScxCoSb (0,005 ≤ x ≤ 0,15), спосіб синтезу монокристалів гетерометальних p-комплексів Сu(I)/Fe(II) і Cu(I)/Zn(II) на основі аліл-вмісних лігандів, а також способи титанування деталей з металевих сплавів захищено патентами України.

 

Наукові працівники кафедри неорганічної хімії

 

У 2019 році вийшли з друку 1 наукова монографія, 2 розділи монографій, 2 навчальні посібники, опубліковано 96 статей (з них 54 у виданнях, що що входять до наукометричних баз даних Scopus та/або Web of Science, з яких 32 у виданнях, які мають імпакт-фактор) та тези 133 доповідей на наукових конференціях (з них тези 70 доповідей на міжнародних конференціях), одержано 5 патентів України (з них 3 патенти на винахід). Видано 2 номери міжнародного наукового журналу “Хімія металів і сплавів – Chemistry of Metals and Alloys”. Працівники кафедри організували та провели V Науково-методичну конференцію “Сучасні тенденції навчання хімії”, Всеукраїнський конкурс юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського “Анізотропія кристалів”, Семінар кафедри неорганічної хімії з нагоди 95-річчя від дня народження засновника Львівської кристалохімічної школи професора Євгена Івановича Гладишевського, І Львісько-Краківський семінар з неорганічної хімії, ХІV Міжнародну конференцію з кристалохімії інтерметалічних сполук і VII Школу молодих науковців “Рентгенівська дифракція: метод монокристалу”, а також взяли участь в організації та проведенні XVІІ Наукової конференції “Львівські хімічні читання – 2019” та Семінару з електронної мікроскопії. На кафедрі відбулося 18 наукових семінарів; доповідачами з інших установ були 11 науковців, з них 7 – фахівці з-закордону. Співробітники кафедри неорганічної хімії проводять спільні дослідження з вченими 22 університетів, галузевих інститутів і наукових організацій України та 48 закордонними науковими центрами (з 16 країн світу). На кафедрі виконано та захищено 1 кандидатську дисертаційну роботу та подано до розгляду на Спеціалізовану Вчену раду ще 2 роботи.

 У 2019 році працівники кафедри неорганічної хімії виконують чотири фундаментальні держбюджетні науково-дослідні теми:

ХH-73Ф “Синтез і кристалохімія нових інтерметалідів подвійного призначення”. Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гладишевський Р.Є. Номер державної реєстрації: 0118U003609.

ХH-55Ф “Структурно-модифіковані оксиди та споріднені металічні сполуки – нові квантові матеріали”. Науковий керівник: провідний науковий співробітник кафедри неорганічної хімії, кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Аксельруд Лев Григорович. Номер державної реєстрації: 0117U001234.

ХH-64Ф “Нові інтерметаліди як основа енергоефективних матеріалів”. Науковий керівник: науковий співробітник кафедри неорганічної хімії, кандидат хімічних наук Тарасюк Іван Іванович. Номер державної реєстрації: 0117U007192.

ХH-88Р “Універсальні вимірювальні комплекси для електрохімічних, корозійних та електроаналітичних досліджень”. Науковий керівник: провідний науковий співробітник кафедри неорганічної хімії, кандидат хімічних наук, старший дослідник Демченко Павло Юрійович. Номер державної реєстрації: 0119U002208.

У 2019 році працівники кафедри неорганічної хімії виконують два наукові ґранти:

Проект НХ–010316 “Пошук нових структурних типів” (01.03.2016–31.12.2019 р.). Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гладишевський Р.Є. Джерело фінансування: компанія “Матеріали Фази Дані Система” (м. Віцнау, Швейцарія).

Ґрант Міжнародного центру дифракційних даних (ICDD Grant-in-Aid) “Рентгенівські порошкові дифрактограми нових інтерметалічних сполук” (01.04.2019–29.02.2020 р.). Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гладишевський Р.Є. Джерело фінансування: Міжнародний центр дифракційних даних ICDD (США).

Працівники кафедри організували та провели чотирнадцять Конференцій з кристалохімії інтерметалічних сполук (п’ять всесоюзних в 1971, 1974, 1978, 1983, 1989 рр. з запрошенням іноземних вчених і вісім міжнародних в 1995, 1999, 2002, 2005, 2007, 2010, 2013, 2016 та 2019 рр.). В роботі останньої конференції, що відбулась у вересні 2019 року, взяли участь 140 кристалохіміків із відомих наукових центрів 20 країн: Австрії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Норвегії, Польщі, Республіки Туніс, Румунії, Словацької Республіки, США, Таджикистану, Франції, Чеської Республіки, Швейцарії, Швеції, Японії та України. Провідні вчені світу в галузі кристалохімії виголосили 14 пленарних лекцій. Також було зроблено 19 усних та 104 стендових доповідей, які охоплювали наукові секції: діаграми стану, кристалічні структури, фізичні властивості, кристалохімічні особливості сполук та бази даних. Усні та стендові доповіді оцінювало журі та було обрано дві та чотири найкращі доповіді, відповідно. Презентуючим авторам вручено сертифікати та подарунки. Матеріали конференції опубліковані у збірнику тез і також будуть опубліковані в журналі “Хімія металів і сплавів – Chemistry of Metals and Alloys”.

 

ОБЛАДНАННЯ

Наукове обладнання КНХ – це добре укомплектовані приладами та матеріалами навчальні лабораторії, різноманітні рентгенівські апарати (в т.ч. полікристальні та монокристальні автоматичні дифрактометри), електродугова плавильна піч, муфельні печі, установки для термічного аналізу, металмікроскопи, прилади для вимірювання електричних і магнітних властивостей.

Монокристальний дифрактометр CAD-4T

Порошковий дифрактометр ДРОН-4

Порошковий дифрактометр HZG-4a

Металмікроскоп NEOFOT-30

Установка для вимірювань намагніченості

Установка для вимірювань магнітної сприйнятливості

Електродугова плавильна піч

Електродугова плавильна піч

Всеукраїнський конкурс юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського – 2019

20.05.2019 | 19:15

 
18 травня 2019 року відбувся фінальний (очний) етап і підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського. Організаторами конкурсу були: Національний центр “Мала академія наук України”, кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка і Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”. Метою Конкурсу є популяризація знань з хімії та суміжних галузей науки, підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, залучення їх до науково-дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень Малої академії...

Читати »

IV Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”

16.04.2018 | 18:00

 
 «Довго сам учись, якщо хочеш навчити інших»
Григорій Сковорода
 
14 квітня 2018 року кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка знову зібрала педагогів-новаторів на IV Науково-методичну конференцію «Сучасні тенденції навчання хімії». Основними напрямами роботи конференції були: навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методична підготовка хіміків у вищих навчальних закладах, мотивація та формування стійкого інтересу до вивчення хімії як важливої природничої науки, новітні інформаційні та комунікативні технології в хімічній освіті, науково-дослідницька складова діяльності вчителя хімії, пріоритетні напрями наукових досліджень...

Читати »

Школярі Турки відвідали Львівський університет

06.10.2017 | 23:23

5 жовтня 2017 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на хімічному факультеті працівники кафедри неорганічної хімії зустрілися з учнями 9 класів Турківської ЗОШ I-III ст. № 1, їхнім вчителем хімії Оксаною Моружко та завучем Миколою Гав’яком.
Проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський познайомив учнів з Львівським університетом, його традиціями, навчальною та науковою роботою. Він зауважив, що в Університеті цікаво навчатися, адже є широкий вибір спеціальностей, потужна міжнародна співпраця, постійно відбуваються зустрічі з відомими людьми, конкурси...

Читати »

Всеукраїнський конкурс юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського

22.05.2017 | 02:10

            20 травня 2017 року відбувся фінальний (очний) етап і підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу юних дослідників “Кристали” імені Євгена Гладишевського. Організаторами конкурсу були: Національний центр “Мала академія наук України”, кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка і Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”. Метою Конкурсу є популяризація знань з хімії та суміжних галузей науки, підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, залучення їх до науково-дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень Малої...

Читати »

Студентська наукова конференція кафедри неорганічної хімії

13.05.2017 | 00:14

11 травня 2017 року відбулась щорічна студентська наукова конференція кафедри неорганічної хімії. Виголошено 16 наукових доповідей: Юрій Гаращук (V курс) “Кристалічна структура тернарних фаз Лавеса у системах R–M–Ni (R = Y, Er; M = Ti, Zr, Hf)”, науковий керівник проф. Котур Б.Я, Роман Кобрин (V курс) “Кристалічна структура нового тернарного карбіду Tb15Fe8C25”, наукові керівники м.н.сп. Левицький В.О., проф. Котур Б.Я, Надія Давидюк, Олена Жишкович (ІІ курс) “Електрохімічне літування фаз зі структурою TiAl3”, наукові керівники асп. Кордан В.М., проф. Павлюк В.В....

Читати »